здвиг
Здвиг.
1. Скупчення, велике зібрання людей. Відбув ся похорон покійника при великім здвизі учеників єго і рускої громади (Б., 1895, 5, 4); Торжество страстного тижня і сьвітлого Воскресеня відбуло ся в катедрі станіславівскій при великімздвизі вірних (1895, 18, 3); Віче в Вашківцях н[ад] Ч[еремоигем] відбуло ся минувшої суботи під голим небом при значнім здвизі народа (Б., 1907, 27, 1); Похорони [Теофіля Козака] відбули ся при великім здвизі місцевого народу, як також місцевої і позамісцевої інтеліґенциї (Б., 1909, 76, 2).
2. З’їзд, форум. В році 1910 відбувся в Чернівцях січовий здвиг, на який зіїхалися тисячі січовиків з краю [...] Великим числом учасників та зразковим, військовим порядком викликав здвиг загальний подив в місті. У здвизі прийняли участь всі національно свідомі круги (Галіп, Спомини, ч. 1-2, 166-167)
// порівн. пол. zjazd — з’їзд, зібрання, dźwignąć się — 1) підійнятися, підвестися, 2) перен. підійнятися, відродитися; див. іще здвигнути.
Значення в інших словниках
- здвиг — Здвиг: — наплив, скупчення [47] — натовп, скупчення [8] — стихійно наростаюче людське стовпище, людський тиск [3] Словник з творів Івана Франка
- здвиг — Стовпище, стовписько, скупчення, натовп; (молоді) Г. ЗЛЕТ, з'їзд, збір. Словник синонімів Караванського
- здвиг — -у, ч., зах. Скупчення; натовп. Великий тлумачний словник сучасної мови
- здвиг — Рух, порух, зрух, посув, хода, похід Словник чужослів Павло Штепа
- здвиг — здви́г скупчення, натовп (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- здвиг — ЗДВИГ, у, ч., діал. Скупчення; натовп. На другий день рано знов здвиг народу стояв коло Яцевої хати (Фр., II, 1950, 236). Словник української мови в 11 томах
- здвиг — Здвиг, -гу м. 1) Стеченіе, скопленіе. В Почаєві на Зелені свята — такий здвиг! Могил. у. 2) Праздникъ Воздвиженія Креста Господня, 14 сентября. МУЕ. III. 48. Словник української мови Грінченка