1. Словник української мови в 11 томах

здвиг

ЗДВИГ, у, ч., діал. Скупчення; натовп.

На другий день рано знов здвиг народу стояв коло Яцевої хати (Фр., II, 1950, 236).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здвиг — Здвиг: — наплив, скупчення [47] — натовп, скупчення [8] — стихійно наростаюче людське стовпище, людський тиск [3] Словник з творів Івана Франка
  2. здвиг — Здвиг. 1. Скупчення, велике зібрання людей. Відбув ся похорон покійника при великім здвизі учеників єго і рускої громади (Б., 1895, 5, 4)... Українська літературна мова на Буковині
  3. здвиг — Стовпище, стовписько, скупчення, натовп; (молоді) Г. ЗЛЕТ, з'їзд, збір. Словник синонімів Караванського
  4. здвиг — -у, ч., зах. Скупчення; натовп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. здвиг — Рух, порух, зрух, посув, хода, похід Словник чужослів Павло Штепа
  6. здвиг — здви́г скупчення, натовп (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. здвиг — Здвиг, -гу м. 1) Стеченіе, скопленіе. В Почаєві на Зелені свята — такий здвиг! Могил. у. 2) Праздникъ Воздвиженія Креста Господня, 14 сентября. МУЕ. III. 48. Словник української мови Грінченка