1. Українська літературна мова на Буковині

зефір

Зефі́р. Вид тканини. Мужеске білє, анґлійскі зефіри, ковніри, маншети і краватки (Б., 1901, рекл.)

// нім. der Zephir (Zephyr) — зефір, вид тканини.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зефір — зефі́р 1 іменник чоловічого роду вітер зефі́р 2 іменник чоловічого роду тканина зефі́р 3 іменник чоловічого роду пастила Орфографічний словник української мови
  2. зефір — див. вітер Словник синонімів Вусика
  3. зефір — I -у, ч., поет. Теплий легкий вітерець. II -у, ч. Вид тонкої бавовняної тканини для пошиття білизни (перев. чоловічих сорочок). III -у, ч., кул. Сорт фруктової пастили. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зефір — Вітерець Словник чужослів Павло Штепа
  5. зефір — У, ч. Представник негроїдної раси. Прикольний зефір у ролику «М1», правда? Словник сучасного українського сленгу
  6. зефір — зефі́р (грец. Ζέφυρος) 1. У давніх греків теплий західний вітер. 2. поет. Легкий теплий вітерець. 3. Тонка бавовняна тканина. 4. Кондитерський виріб – вид пастили. 5. Один з кращих сортів овечої вовни. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. зефір — ВІ́ТЕР (більший або менший рух повітря в горизонтальному напрямі), ВІТРОВІ́Й поет., ВІТРИ́ЛО фольк.; ЛЕ́ГІТ (легкий вітерець), ЛЕГКОВІ́Й поет. Словник синонімів української мови
  8. зефір — Зефі́р, -ру; -фі́ри, -рів (вітер і матерія) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. зефір — ЗЕФІ́Р¹, у, ч., поет. Теплий легкий вітерець. Про гомін тракторів ще згадує земля, бреде зефір пахучою ріллею… (Сос., Близька далина, 1960, 93); Легкокрилий зефір походжав над балкою, куйовдив кучеряве верхів’я, дуби гули і шуміли (Коцюба... Словник української мови в 11 томах