зефір
зефі́р
I -у, ч., поет.
Теплий легкий вітерець.
II -у, ч.
Вид тонкої бавовняної тканини для пошиття білизни (перев. чоловічих сорочок).
III -у, ч., кул.
Сорт фруктової пастили.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зефір — зефі́р 1 іменник чоловічого роду вітер зефі́р 2 іменник чоловічого роду тканина зефі́р 3 іменник чоловічого роду пастила Орфографічний словник української мови
- зефір — Зефі́р. Вид тканини. Мужеске білє, анґлійскі зефіри, ковніри, маншети і краватки (Б., 1901, рекл.) // нім. der Zephir (Zephyr) — зефір, вид тканини. Українська літературна мова на Буковині
- зефір — див. вітер Словник синонімів Вусика
- зефір — Вітерець Словник чужослів Павло Штепа
- зефір — У, ч. Представник негроїдної раси. Прикольний зефір у ролику «М1», правда? Словник сучасного українського сленгу
- зефір — зефі́р (грец. Ζέφυρος) 1. У давніх греків теплий західний вітер. 2. поет. Легкий теплий вітерець. 3. Тонка бавовняна тканина. 4. Кондитерський виріб – вид пастили. 5. Один з кращих сортів овечої вовни. Словник іншомовних слів Мельничука
- зефір — ВІ́ТЕР (більший або менший рух повітря в горизонтальному напрямі), ВІТРОВІ́Й поет., ВІТРИ́ЛО фольк.; ЛЕ́ГІТ (легкий вітерець), ЛЕГКОВІ́Й поет. Словник синонімів української мови
- зефір — Зефі́р, -ру; -фі́ри, -рів (вітер і матерія) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зефір — ЗЕФІ́Р¹, у, ч., поет. Теплий легкий вітерець. Про гомін тракторів ще згадує земля, бреде зефір пахучою ріллею… (Сос., Близька далина, 1960, 93); Легкокрилий зефір походжав над балкою, куйовдив кучеряве верхів’я, дуби гули і шуміли (Коцюба... Словник української мови в 11 томах