1. Словник синонімів української мови

зефір

ВІ́ТЕР (більший або менший рух повітря в горизонтальному напрямі), ВІТРОВІ́Й поет., ВІТРИ́ЛО фольк.; ЛЕ́ГІТ (легкий вітерець), ЛЕГКОВІ́Й поет., ЗЕФІ́Р, ПА́ВІТЕР рідше, БРИЗ (береговий морський); СУХОВІ́Й (сухий і гарячий); СТЕПОВИ́К (степовий), СТЕПНЯ́К рідше; ФЕН (сухий і теплий, що дме з гір у долину); БУРЕВІ́Й, БОРВІ́Й поет. (сильний); ПОЗЕ́МКА (ПОЗЕ́МОК) (низовий вітер узимку, що звичайно переносить сніг по землі); СІ́ВЕРКО діал., СІ́ВЕР діал. (холодний). Повзли по небу хмари і шумів вітер (М. Коцюбинський); Хитає віти теплий вітровій (В. Сосюра); Плаче Ярославна В Путивлі рано на валу: — Вітрило — вітре мій єдиний, Легкий, крилатий господине! (Т. Шевченко); Весняний легіт жене по небесній блакиті, як пух, легенькі білі хмаринки (М. Коцюбинський); Чи тобі замало, легковію, колихати в морі кораблі? (Н. Забіла); Як живчик, як жилка тривожна Прокреслиться павітер (М. Бажан); Виснажливі суховії вже пролинули над степами, немилосердно висмоктавши з ріллі рештки весняної вологи (Л. Дмитерко); Зима.. розлютувалася буревіями та метелицями (В. Минко); Зранку схопилась поземка, вздовж вулиці свистів вітер, низько, при землі, женучи білі димки снігу (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зефір — зефі́р 1 іменник чоловічого роду вітер зефі́р 2 іменник чоловічого роду тканина зефі́р 3 іменник чоловічого роду пастила Орфографічний словник української мови
  2. зефір — Зефі́р. Вид тканини. Мужеске білє, анґлійскі зефіри, ковніри, маншети і краватки (Б., 1901, рекл.) // нім. der Zephir (Zephyr) — зефір, вид тканини. Українська літературна мова на Буковині
  3. зефір — див. вітер Словник синонімів Вусика
  4. зефір — I -у, ч., поет. Теплий легкий вітерець. II -у, ч. Вид тонкої бавовняної тканини для пошиття білизни (перев. чоловічих сорочок). III -у, ч., кул. Сорт фруктової пастили. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. зефір — Вітерець Словник чужослів Павло Штепа
  6. зефір — У, ч. Представник негроїдної раси. Прикольний зефір у ролику «М1», правда? Словник сучасного українського сленгу
  7. зефір — зефі́р (грец. Ζέφυρος) 1. У давніх греків теплий західний вітер. 2. поет. Легкий теплий вітерець. 3. Тонка бавовняна тканина. 4. Кондитерський виріб – вид пастили. 5. Один з кращих сортів овечої вовни. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. зефір — Зефі́р, -ру; -фі́ри, -рів (вітер і матерія) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. зефір — ЗЕФІ́Р¹, у, ч., поет. Теплий легкий вітерець. Про гомін тракторів ще згадує земля, бреде зефір пахучою ріллею… (Сос., Близька далина, 1960, 93); Легкокрилий зефір походжав над балкою, куйовдив кучеряве верхів’я, дуби гули і шуміли (Коцюба... Словник української мови в 11 томах