зносини
Зно́сини, мн. Стосунки. Бо то певно, що в зносинах з людом найважнійше те, щоби-м в тім взгляді посередничили тільки такі люди, що вийшли з мужицтва, зросли ся з народом (Б., 1895, 10, 2); Москвофілам здає ся, що ми, Русини, можемо і повинні відділити ся від Поляків хіньским муром і жити собі окремо, не входячи в ніякі зносини з ними (Б., 1895, 17, 1);
● Нав’язувати зносини - зав’язувати, налагоджувати стосунки. Тоді перший раз студенти нав’язують зносини зі селом. Щоправда, число читалень, з якими товариство зносить ся, розсилаючи туди книжки, невеличке (Сімович, 1908, 507)
// порівн. пол. stosunki, мн. - відносини, стосунки, nawiązywać stosunki — налагоджувати стосунки; рос. отношения — стосунки; див. іще зноситися.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зносини — зно́сини множинний іменник Орфографічний словник української мови
- зносини — мн., (з ким) стосунки, спілкування, взаємини, відносини; ЖМ. зв'язки, контакти. Словник синонімів Караванського
- зносини — -син, мн. 1》 Взаємні стосунки, спілкування. 2》 розм. Зв'язок між людьми на відстані за допомогою певних засобів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зносини — Стосунки, див. відносини Словник чужослів Павло Штепа
- зносини — зносини стосунки, відносини (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- зносини — СПІЛКУВА́ННЯ (взаємні стосунки, взаємний зв'язок), ЗНО́СИНИ мн., КОНТА́КТ, КОНТАКТУВА́ННЯ, КОМУНІКА́ЦІЯ, ПОРОЗУМІ́ННЯ. Павло Тичина звертає особливу увагу на мову як засіб спілкування між людьми (М. Словник синонімів української мови
- зносини — Зно́сини, -син, -синам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зносини — ЗНО́СИНИ, син, мн. 1. Взаємні стосунки, спілкування. — Поїду на село і спробую, що вийде з того, що там житиме інтелігентна людина у повсякчасних близьких зносинах з народом (Гр., II, 1963, 26); В XVI ст. Словник української мови в 11 томах