зносини

Значення в інших словниках

1. зносини — зно́сини множинний іменник Орфографічний словник української мови
2. зносини — Зно́сини, мн. Стосунки. Бо то певно, що в зносинах з людом найважнійше те, щоби-м в тім взгляді посередничили тільки такі люди, що вийшли з мужицтва, зросли ся з народом (Б. Українська літературна мова на Буковині
3. зносини — мн., (з ким) стосунки, спілкування, взаємини, відносини; ЖМ. зв'язки, контакти. Словник синонімів Караванського
4. зносини — -син, мн. 1》 Взаємні стосунки, спілкування. 2》 розм. Зв'язок між людьми на відстані за допомогою певних засобів. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. зносини — зносини стосунки, відносини (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. зносини — СПІЛКУВА́ННЯ (взаємні стосунки, взаємний зв'язок), ЗНО́СИНИ мн., КОНТА́КТ, КОНТАКТУВА́ННЯ, КОМУНІКА́ЦІЯ, ПОРОЗУМІ́ННЯ. Павло Тичина звертає особливу увагу на мову як засіб спілкування між людьми (М. Словник синонімів української мови
7. зносини — Зно́сини, -син, -синам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. зносини — ЗНО́СИНИ, син, мн. 1. Взаємні стосунки, спілкування. — Поїду на село і спробую, що вийде з того, що там житиме інтелігентна людина у повсякчасних близьких зносинах з народом (Гр., II, 1963, 26); В XVI ст. Словник української мови в 11 томах