квестіонований
Квестіоно́ваний. Піддаваний сумнівам, дискутований. Коли ж міністер справ внутрішних запевнив, що суд провірить квестіоновані події при виборах і винуватих покарає та як відтак предложить висліди палаті, то, після думки сторонництва бесідника, ціль наглячих внесень вже осягнено (Б., 1907, 73, 2)
// пол. kwestionować -піддавати сумнівам, оскаржувати.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me