1. Українська літературна мова на Буковині

лінія

Лі́нія. У сполуч. в першій лінії — насамперед, в першу чергу. Під теперішними обставинами конечна потреба такого органу, і то в першій лінії для політичного вихованя і розвою руского народу (Б., 1895, 8, 2); Наші провідники повинні в першій лінії старати ся про зміцнене нашої національної сили через народну просьвіту (Б., 1895, 29, 1); Здоровля, здоровля — то є, що я Вам у першій лінії бажаю (Арт., 19.VI.1934)

// нім. in erster Linije — насамперед, в першу чергу.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лінія — Лі́нія: — лісова просіка [22] Словник з творів Івана Франка
  2. лінія — лі́нія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. лінія — (на поверхні) риска, лінійка; (обличчя) риса; (межова) межа, кордон, границя; (предметів) ряд, ланцюг, шнур; (залізниці) колія, полотно; (трамваю) маршрут; (предків) родовід; (політична) курс, напрям, настанова; (будівництва шляху) траса... Словник синонімів Караванського
  4. лінія — -ї, ж. 1》 Риска, вузька смужка на якій-небудь поверхні. || мат. Межа поверхні, яка має тільки один вимір – довжину. || Уявна риска, найчастіше пряма, яка з'єднує дві точки або визначає напрям, межу чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лінія — ЛІ́НІЯ, ї, ж. 1. Риска, вузька смужка на якій-небудь поверхні. [Лікар:] Усякій панночці слід малювати хоч трошки. [Саня:] А що ж, коли хто, як я, не може й лінії вивести?... Словник української мови у 20 томах
  6. лінія — Границя, межа Словник застарілих та маловживаних слів
  7. лінія — див. крива Універсальний словник-енциклопедія
  8. лінія — бра́ти / взя́ти лі́нію. 1. Визначати свою позицію, ставлення до кого-, чого-небудь. — Лінії я одразу не братиму,— кажу я тихо,— бо тут справа торкається творчості, я не можу замінити собою всіх творців фільму. Я хочу заслужити в них повагу й авторитет (Ю. Фразеологічний словник української мови
  9. лінія — КОРДО́Н (межа, що розділяє території двох держав), РУБІ́Ж, МЕЖА́ розм.; ЛІ́НІЯ заст. (перев. з укріпленнями). — Прямо на кордоні станьте, і щоб птиця не пролетіла! Чуєте? (О. Довженко); — Козаче, глянь: он віддалі Рубіж Московської землі (М. Словник синонімів української мови
  10. лінія — Лі́нія, -нії, -нією; лі́нії, лі́ній Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. лінія — ЛІ́НІЯ, ї, ж. 1. Риска, вузька смужка на якій-небудь поверхні. [Лікар:] Усякій панночці слід малювати хоч трошки. [Саня:] А що ж, коли хто, як я, не може й лінії вивести? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах