лінія

бра́ти / взя́ти лі́нію. 1. Визначати свою позицію, ставлення до кого-, чого-небудь. — Лінії я одразу не братиму,— кажу я тихо,— бо тут справа торкається творчості, я не можу замінити собою всіх творців фільму. Я хочу заслужити в них повагу й авторитет (Ю. Яновський). 2. кого, чию. Підтримувати когось, поділяючи його погляди. Просив директора взяти на зборах лінію молоді (З газети); Мати завжди брала лінію сина (З усн. мови).

вести́ свою́ лі́нію. 1. Послідовно домагатися здійснення чого-небудь наміченого. — А він хоче, щоб я кинула роботу й вийшла за нього. Ну, ото й не може втихомиритись, чіпляється, як реп’ях до кожуха.— Ось воно що, хлоп’яче діло! А ти свою лінію веди,— проговорив Канушевич (Г. Коцюба). 2. Настирливо триматися у розмові певної теми, не відступати від чогось. Микола вислухав батька, спитав: — А як це зробити?.. — Треба, Миколо, зробити, а от як — ти це мусиш знати краще мене,— вів свою лінію батько (М. Ю. Тарновський).

гну́ти (вести́) лі́нію яку, куди. Дотримуватися певних поглядів, норм поведінки і т. ін. Остап єдину лінію гне — за правду скрізь б’ється (К. Гордієнко); — Ти, Васюто, .. помічаєш, що ваш голова не туди гне лінію (М. Стельмах).

гну́ти свою́ лі́нію (своє́). Уперто домагатися чого-небудь; наполегливо відстоювати, здійснювати щось по-своєму. Вони безсилі перед директором, який, прикриваючись інтересами колективу, гне свою лінію на шкоду іншим (З газети); — Доведеться його (ресторан) відкривати,— гне свою лінію їхній старший (З журналу); Горленко повільно й неухильно гнув своє (З. Тулуб).

держа́ти (трима́ти) лі́нію на кого—що. Орієнтуватися на когось, щось, визначаючи мету своєї діяльності. — Були раніше і в мене промахи,— вів далі Гаркуша,— але батько, спасибі їм, навчили, як треба ярмаркувати… Тепер я держу лінію не на мужиків, а більше на дівчат та підлітків (О. Гончар).

іти́ шля́хом (по лі́нії, лі́нією) найме́ншого о́пору. Діяти, уникаючи будь-яких труднощів, перешкод. Деякі хореографи йдуть шляхом найменшого опору, ігнорують специфічні умовності балету, механічно зображають у ньому життєві ситуації (З журналу); Мислити і відчувати сьогодні так само, як і вчора, по-старому, — найлегше, бо це означає йти шляхом найменшого опору (З газети).

перегина́ти / перегну́ти лі́нію яку, чию і без додатка. Будучи занадто ретельним, діяти неправильно, виявляючи надмірність, крайність у діях, вчинках і т. ін. — Треба вести себе так мудро, щоб .. не перегнути бригадирської лінії. Таку вести лінію, щоб і бригадир залишився хорошим і людям було добре (С. Чорнобривець); Воронцов .. серйозно попередив, щоб надалі Хома не брався розподіляти землю, яка йому не належить. Хома запевнив, що.. лінії не перегне (О. Гончар).

прово́дити / прове́сти лі́нію чию. Діяти відповідно до чого-небудь, згідно з чимсь. Письменники України готові проводити лінію Верховної Ради республіки на розбудову суверенної України (З газети).

ста́вити в (на) одну́ лі́нію кого, що. Прирівнювати кого-, що-небудь до когось, чогось у певному відношенні. От наші критики не такі лицарі, і коли приходиться до діла, то ставлять в одну лінію і поетів, і літератів (літераторів), і літераток (літераторок) (Леся Українка).

ста́ти на одну́ лі́нію з ким. Уподібнитися кому-небудь, зрівнятися з кимсь. (Степан:) А дітей треба поженити. Невірно робиш, Часник .. В цьому ділі ти на одну лінію став з Галушкою (О. Корнійчук).

шлях (лі́нія) найме́ншого о́пору. Обирання найлегшого способу досягнення чого-небудь; уникнення будь-яких труднощів, перешкод. — Згадуючи засідання педагогічної ради, на якому стояло питання про виключення Григорія з школи, ми з упевненістю зробили висновок, що виключення з школи — лінія найменшого опору (В. Сухомлинський).