лінія

КОРДО́Н (межа, що розділяє території двох держав), РУБІ́Ж, МЕЖА́ розм.; ЛІ́НІЯ заст. (перев. з укріпленнями). — Прямо на кордоні станьте, і щоб птиця не пролетіла! Чуєте? (О. Довженко); — Козаче, глянь: он віддалі Рубіж Московської землі (М. Бажан); Протікає цей Іпель десь там на півночі Угорщини на межі з Чехословаччиною (О. Гончар); Взятий до війська від ріллі, вислужив (Спориш) при лінії одним тягом дванадцять літ (І. Франко).

НА́ПРЯМ (шлях діяльності кого-небудь, розвитку якого-небудь явища, дії і т. ін.), НА́ПРЯМОК, ЛІ́НІЯ, СПРЯМО́ВАНІСТЬ, СПРЯМУВА́ННЯ (СПРЯМО́ВАННЯ), СКЕРО́ВАНІСТЬ, НАПРА́ВЛЕНІСТЬ рідше (шлях розвитку чого-небудь з певною орієнтацією); КУРС (перев. у політиці, стратегії розвитку чого-небудь); ПОВОРО́Т, ОБОРО́Т розм. (новий напрям у перебігу, розвитку чого-небудь). Обидва факти міцно поєдналися, вплинули на його долю, змінивши напрям цілого життя (Ю. Яновський); — Хіба тут є що нове? Людина тільки потверджує постанови свого попередника. — І тим показує, що й сама буде триматися того ж напрямку (Г. Хоткевич); (Лікар:) Людина собі встановилась, вибрала собі свою лінію, має обов'язки, сім'ю (Леся Українка); Генерал.. напружено думав, як зірвати майбутній мітинг на стадіоні, цілком змінити його спрямованість (В. Собко); Генеральний курс розвитку авіаційної промисловості; Від такого трагічного повороту справи у Юрка на голові чуб піднявся, як на їжакові колючки (С. Чорнобривець).

РЯД (сукупність однорідних предметів, явищ або істот, розташованих одне поруч з одним, одне за одним і т. ін.), НИ́ЗКА, ЛАНЦЮ́Г, ЛІ́НІЯ, ЯРУС, ГАЛЕРЕ́Я, ВЕРВЕ́ЧКА, ВІРВЕ́ЧКА рідше, ШНУР рідко, ШНУРО́К рідко, ҐИРИ́ЛИЦЯ діал.; ГРЯДА́ (однорідних предметів); БАТАРЕ́Я (перев. посуду, пляшок); ПЕРІЯ́ діал. (будинків). Ряди темно-зеленої сосни виступали на синьому небі, як темна широка стіна (І. Нечуй-Левицький); Русалок низка в стрійнім колі Через повітря понеслась (П. Грабовський); Низенький електровіз притяг ланцюг вагонів (Ю. Яновський); Він (лис) ішов прямо на лінію стрільців (М. Рильський); У цьому художньому творі ("Поміж панами") Яворницький показав цілу галерею поміщиків і земських діячів (І. Шаповал); Не сам гуляє Василь, а назбирає цілу вервечку таких, як і сам, школярів і пішли (Панас Мирний); Сидить шнур голубців (Словник Б. Грінченка); Журавлиний шнурок; Ґирилиця машин виїздить із двору табору (Ю. Яновський); Від маяка в море виходила піщана коса, яка закінчувалась довгою грядою підводного каміння (М. Трублаїні); Через одчинені двері було видно в пекарні на помості цілу батарею глечиків (І. Нечуй-Левицький); Кожен ряд домів там зветься перія (А. Свидницький).

СМУ́ГА (видовжена, обмежена частина якоїсь поверхні, простору, яка виділяється своїм виглядом, кольором і т. ін., довга риска, лінія), ПА́СМУГА, ПЕРЕ́СМУГА рідше, ПА́СМО, СМУ́ЖКА, СТЯ́ЖКА, СТЬО́ЖКА, ПОПРУ́ГА, ПО́ЯС, ПОЯСО́К, СТЯГА́ розм., ПАС розм., ПАСОК розм., БИ́НДА діал.; ЛІ́НІЯ (смуга, що визначає межу чого-небудь); БАСАМА́Н розм. (темна смуга на тілі від удару і взагалі смуга); ПРУГ розм. (крива смуга, лінія, дуга на чому-небудь); ПРОЖИ́ЛКА, ПРО́ЖИ́ЛОК (вузька смужка в камені, металі і т. ін., що виділяється кольором). Тигр був надзвичайно великий,.. з жовтогарячою шкурою в чорних оксамитових смугах (З. Тулуб); Через щоку лягла широка закривавлена смуга (А. Шиян); — Моряк? — радісно захлинувся Берестовський, в темряві розгледівши пасмуги тільняшки на грудях бійця (Л. Первомайський); Блищать росою довгі пасма нив (Д. Павличко); Густа пшениця, високе жито, зелений овес, ріпак, ячмінь мережать смужками усю далину (І. Нечуй-Левицький); Вечоріє, сонце, сідаючи за хмари, кинуло червону стяжку крізь мутну шибку (Панас Мирний); По боках доріжок смужки шовкової трави, за нею — стьожки квітів (П. Панч); Очі страшно блищать, а на лобі синіє попруга неначе од батога (І. Нечуй-Левицький); У лузі трав шовкові пояси (П. Дорошко); Блискучою стягою Старий Дніпро серед степів прославсь (Б. Грінченко); Берегова лінія; Все тіло в неї в синіх басаманах (І. Франко); На шиї червонів пруг від волосяного татарського аркана, на якому приведено парубка до штабу (І. Ле); Складалися вони (скелі) з сірого каменя з білими прожилками (М. Трублаїні).