лічниця
Лічни́ця. Лікарня. На знатока бактериольогиї для черновецкого окружного суду іменовано проректора краєвої лічниці др. Гуґа Равбічека (Б., 1909, 75, 1)
// пол. lecznica — лікарня.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лічниця — лічни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- лічниця — -і, ж., зах. Лікарня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лічниця — ЛІЧНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Лікарня. З нинішнім днем замикаємо наш приватний шпиталь, а приступаємо до будівлі публічної лічниці в місті (Б. Лепкий); Матвій, хоч не хоч, мусив запрягти коні і їхати до Шумська до земської лічниці (У. Словник української мови у 20 томах
- лічниця — лічни́ця лікарня (перев. для малозабезпечених)(ст)|| = босьня Лексикон львівський: поважно і на жарт