лічниця

Лічни́ця. Лікарня. На знатока бактериольогиї для черновецкого окружного суду іменовано проректора краєвої лічниці др. Гуґа Равбічека (Б., 1909, 75, 1)

// пол. lecznica — лікарня.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лічниця — лічни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. лічниця — -і, ж., зах. Лікарня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лічниця — ЛІЧНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Лікарня. З нинішнім днем замикаємо наш приватний шпиталь, а приступаємо до будівлі публічної лічниці в місті (Б. Лепкий); Матвій, хоч не хоч, мусив запрягти коні і їхати до Шумська до земської лічниці (У. Словник української мови у 20 томах
  4. лічниця — лічни́ця лікарня (перев. для малозабезпечених)(ст)|| = босьня Лексикон львівський: поважно і на жарт