мужеский

Му́жеский. Чоловічий. Панна в ясній сукні, в сивій мантильці, в маленькім мужескім капелюшку на попелястім волосю голосно витала ся з старою панею (Галіп, 2); Несесери з накритєм до стола, пуделка на капелюхи мужескі і дамскі, піхви на парасолі, ремінці до клунків, пледи і плахти на пледи і шуби (Б., 1899, рекл.); Осип Нехцай. Робітня обуви мужескої і дамскої (специяліст — абсольвент Чернов[ецкого] технольоґічного курсу, полковий доставец обуви при 22 полку обор[онному] краєв[ому]) в Чернівцях принимає всілякі роботи і виконує їх солідно і дешево (Б., 1903, рекл.); Конфекция мужеска, тирольскі ковняри від дощу, анґлійскі загортки (Б., 1907, рекл.); Найперше і найбільше буковиньске етаблісема в тій галузи — хемічна пральня і фарбарня дамскої і мужескої гардероби (Б., 1909, 52, 4)

// порівн. пол. męski — чоловічий, płeć męska — чоловіча стать, krawiec męski — чоловічий кравець; рос. мужской — чоловічий.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me