муж

Муж.

1. Чоловік, один з подружжя. Добродійка Матушинська нині “читала”. Її уважливий муж власне прислав їй цілу купу Нашого Слова, що виходило у Львові і уважало ся за дуже поважну часопись (Галіп, 77).

2. Діяч, видатна особа. Віддавна вже люди, що не мають ліпшої роботи, слідили за тим, яке верем’є товаришить великим мужам в їх подорожах (Б., 1895, 26, 3);

● Муж довір’я - представник, уповноважений, довірена особа. Як подали ми в попереднім числі, “славний” з’їзд'мужів довір'я москвофільскої партиї не то що не приніс москвофілам ніякого сьвітла на їх шляху, але затемнив їх калабаню так, що тепер, властиво, ніхто не знає, що почати з новим кацапским фантом (Б., 1907, 81, 1); Віцемаршалок краю Т. Драчиньский, засягнувши опінії виділу, реферував про церковну справу на краєвих зборах мужів довір я дня 25. січня 1913. року (Звідомл., 1914, 34)

// порівн. пол. mąż zaufania — довірена особа, zaufanie — довіра;

● Всі, як один муж - всі як один. Русини Буковиньскої землі! Прибувайте десятками тисячів на Народне віче. В інтересі загроженої народної справи треба нам всім явитись на віче, як один муж! (Б., 1905, 19 червня, 3)

// пол. jak jeden mąż — всі як один; порівн. пол. mąż — 1) чоловік, подружжя, 2) діяч; рос. муж -1) чоловік, подружжя, 2) діяч; укр. муж — 1) книжн. державний, науковий, громадський і т. ін. діяч, 2) заст., уроч. чоловік, подружжя (СУМ, IV, 820).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

муж

Значення в інших словниках