навперед

Навпе́ред (кого? чого ?), прийм. Поперед. Панич говорив голосно, по-німецки, а панночка поглядали навперед себе і лишень зрідка обережно кидали позором на перехожих або стоячих панів (Галіп, 95).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навперед — присл., діал. 1》 Надалі. 2》 Поперед, раніше. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. навперед — Навпере́д нар. 1) Впредь. 2) Впередъ, ранѣе. Я навперед снігу дрова з лісу привіз. Камен. у. Словник української мови Грінченка