1. Українська літературна мова на Буковині

навістити

Навісти́ти. Навідати, спіткати. Величезна повінь навістила іменно Сокальщину (Б., 1895, 14, 4)

// порівн. пол. nawiedzić — спіткати, kraj nawiedziła powódź — країну спіткала повінь, рос. навестить — навідати.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навістити — навісти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. навістити — див. навіщати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навістити — НАВІСТИ́ТИ див. навіща́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. навістити — ВІДВІ́ДУВАТИ кого (бувати де-небудь, у когось, заходити до когось, куди-небудь, наносити візит), ПРОВІ́ДУВАТИ, НАВІ́ДУВАТИ, ПРИХО́ДИТИ до кого, БУВА́ТИ в кого, де, ХОДИ́ТИ, НАВІЩА́ТИ розм., ВІЗИТУВА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  5. навістити — НАВІСТИ́ТИ див. навіща́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. навістити — Навістити см. навіщати. Словник української мови Грінченка