нав’язати

Нав’язати, нав’язувати. Зав’язати, налагодити, встановити (про стосунки тощо). На кождий спосіб випадає нашим послам і впливовим патріотам нав’язувати з польскими послами і другими провідниками Поляків частійші зносини (Б., 1895, 38, 2); Тоді перший раз студенти нав’язують зносини зі селом Щоправда, число читалень, з якими товариство зносить ся, розсилаючи туди книжки, невеличке (Сімович, 1908, 507); Перебуваючи в Празі, наша місія нав’язала знайомства з деякими особами чеського політичного, господарського і культурного світа (Галіп, Спомини, ч. 3-4, 88)

// пол. nawiązać — 1) нав’язати, зв’язати; 2) перен. зав’язати, налагодити, встановити, nawiązać stosunki — налагодити стосунки.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me