нав’язатися

Нав’яза́тися, нав’я́зуватися. Логічно випливати з вищесказаного, з попереднього. Питане відповідаєходови науки, як нав'язуєть ся до попереднього питаня, підготовляє до другого з черги і спричиняє усьпішне закінченє лєкциї (Канюк, 1911, 77)

// пол. nawiązać sie, nawiązywać sie — бути пов’язаним із попереднім, nawiązując do przedmówcy... — у зв’язку з тим, що сказане попереднім промовцем.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me