нагле

На́гле, на́гло Присл. до наглий. Спокійний звичайно Буг почав нагле прибувати (Б., 1895, 14, 4); Вночи з 29. на 30. марта вода піднесла ся нагле до такої висоти, що передмістя, положені в полудневій і всхідній стороні місточка, найшли ся під водою (Б., 1895, 14, 4); А тут ні сіло, ні пало стає нагло перед ними учитель географії і стає їм говорити про виднокруг, про полуденники і рівнолежники і т. п. -по-німецки! (Корд., 1904, 15)

// пол. nagle — 1) враз, раптом, зненацька, 2) нагально, спішно, негайно.