1. Українська літературна мова на Буковині

наглий

На́глий.

1. Раптовий, несподіваний. Діти і жінки терплять від тої зміни воздуха і наглої вогкости (Б., 1895, 18, 4). 2. Негайний, терміновий (про депутатські запити, пропозиції тощо). Наглі внесеня мусять мати сто підписів. Як бачимо, законопроект нового реґуляміну не визначаєсь великою лагідністю (Б., 1907, 70, 1)

// пол. nagły — 1) несподіваний, раптовий, 2) негайний, терміновий, спішний.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наглий — Чи можна сказати по-українськи нагла людина? Ні, не можна. У нашій мові слово наглий має значення не зухвалий, нахабний, у якому воно тут ужите, а несподіваний, раптовий. Український вислів нагла смерть відповідає російському скоропостижная смерть. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. наглий — на́глий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. наглий — розм. Який наступає, відбувається раптово, несподівано, непередбачено; невідкладний, терміновий. Спогадами захопились обоє... Та перепинив розмову наглий і сильний стук (О.Ільченко); Нагла смерть Лебеденка зробила на Миколу тяжке враження (В. Літературне слововживання
  4. наглий — Раптовий, несподіваний, непередбачений, нагальний; (- справу) невідкладний, негайний, терміновий. Словник синонімів Караванського
  5. наглий — Наглість без зухвалості «Таку наглу відповідь я не стерпіла», — читаємо в одному сучасному прозовому творі й дуже часто натрапляємо на випадки, коли на письмі й з уст прикметнику наглий і прислівнику нагло надають не того значення... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  6. наглий — -а, -е, 1》 Який наступає чи відбувається раптово, несподівано, непередбачено. Нагла смерть. 2》 розм. Який відбувається надто швидко, несподівано і напружено. 3》 діал. Невідкладний, негайний; терміновий. Нагла потреба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. наглий — НА́ГЛИЙ, а, е, 1. Який настає, відбувається і т. ін. раптово, несподівано, непередбачено. Таємниця тої наглої темряви лишилася для Славка нероз'ясненою й по сьогоднішній день (Л. Мартович); Спогадами захопились обоє... Словник української мови у 20 томах
  8. наглий — на́глий 1. терміновий, невідкладний, нагальний (м, ср, ст): “В чому справа? Щось нагле? Невідкладне?” – поставленим голосом рік доктор (Оробець) ◊ на́гла по́міч → поміч ◊ на́глий суд → суд... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. наглий — бода́й поби́ла лиха́ (та нещасли́ва) (на́гла) годи́на кого, що, лайл. Уживається як лайка з недобрим побажанням кому-небудь. (Зінька:) Бодай тебе, братіку (братику), побила лиха година та нещаслива (М. Фразеологічний словник української мови
  10. наглий — НАВА́ЛЬНИЙ (який відбувається дуже швидко й напружено); НА́ГЛИЙ розм. (навальний і несподіваний). Партизанська атака була навальною (Ю. Збанацький); На двохсотому кілометрі чимале з'єднання подільських і бессарабських партизанів.. Словник синонімів української мови
  11. наглий — На́глий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. наглий — НА́ГЛИЙ, а, е, 1. Який наступає чи відбувається раптово, несподівано, непередбачене. Садівник і Маланка стояли хвилю мов остовпілі, не розуміючи, що має значити сей наглий викрик (Фр. Словник української мови в 11 томах
  13. наглий — Наглий, -а, -е 1) Скорый, быстрый. 2) Внезапный, неожиданный. Тут матінку уже не страх 2, а нагла радість стрепенула. Мкр. Г. 56. ...Божий суд правдивий, наглий, серед шляху тебе осудить. Шевч. 606. нагла смерть. Скоропостижная смерть. Боронь, Боже, від наглої смерти. Словник української мови Грінченка