наглий

НАВА́ЛЬНИЙ (який відбувається дуже швидко й напружено); НА́ГЛИЙ розм. (навальний і несподіваний). Партизанська атака була навальною (Ю. Збанацький); На двохсотому кілометрі чимале з'єднання подільських і бессарабських партизанів.. наглим ударом захопило станцію Вапнярку (Ю. Смолич). — Пор. 3. бурхли́вий, 1. напру́жений.

РАПТО́ВИЙ (який відбувся, настав несподівано, непередбачено; дуже швидкий), НЕСПОДІ́ВАНИЙ, НЕЖДА́НИЙ, НЕГА́ДАНИЙ, НЕПЕРЕДБА́ЧЕНИЙ, НА́ГЛИЙ, НАГА́ЛЬНИЙ заст., ҐВАЛТО́ВНИЙ розм. З далекого кутка просторої кімнати розлігся раптовий крик немовляти (О. Досвітній); Наполохавсь крижень бистрий — Несподівана загроза (М. Шпак); — Свирид! — скрикнула Мар'я, дивуючись нежданому гостеві (Панас Мирний); Несподіване, негадане щастя вже підняло його голову на плечах, звело докупи брови, надуло йому губи, наче витягло зріст (І. Нечуй-Левицький); Олена Петрівна розгублено прислухалася до мови непередбаченого гостя (Н. Рибак); Ввірвався в душу вірша наглий шквал (М. Бажан); Що там таке нагальне трапилось? (С. Добровольський); — Нам відмовив Аксак, мабуть, тому, що наша справа цивільна, а тут наїзд ґвалтовний, грабіжництво та душогубство — карна справа (З. Тулуб).

ТЕРМІНО́ВИЙ (який потребує негайного виконання), СПІ́ШНИЙ, НЕГА́ЙНИЙ, НАГА́ЛЬНИЙ, НЕВІДКЛА́ДНИЙ, Е́КСТРЕНИЙ, ПЕРШОЧЕРГО́ВИЙ, НАВА́ЛЬНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, ШПАРКИ́Й розм., НА́ГЛИЙ діал., ПРИ́КРИЙ заст.; НАДТЕРМІНО́ВИЙ (дуже спішний). В цей момент, як звичайно, Сайгор думав про ті ж засідання й згадав термінові пакети (М. Хвильовий); — Де ти була? Що трапилось? — Олена надіслала до мене. Є спішна робота (З. Тулуб); У нього поранено голову, можливо, що йому потрібна негайна операція (О. Донченко); Яка взимку робота нагальна? Ніякої! Чистимо зерно, вивозимо на поля гній (А. Головко); Начальник управління викликав до себе Ковальчука в якійсь невідкладній справі (С. Журахович); А до того якраз прийшла дочка з міста й принесла батькові екстрений випуск львівського "Слова польського" (П. Козланюк); Першочергове завдання; Зо дня на день складалася якась навальна праця (І. Ле); (Олеся:) Що у мене — робота яка чи діло пильне, котре примушує мене сидіти дома? (М. Кропивницький); Тільки що повернувся він з Прилуччини, куди посилав його Заленський по шпаркому ділу (О. Стороженко); (Мартіан:) Я не вечеряю. А ще до того роботу наглу маю (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наглий — Чи можна сказати по-українськи нагла людина? Ні, не можна. У нашій мові слово наглий має значення не зухвалий, нахабний, у якому воно тут ужите, а несподіваний, раптовий. Український вислів нагла смерть відповідає російському скоропостижная смерть. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. наглий — на́глий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. наглий — розм. Який наступає, відбувається раптово, несподівано, непередбачено; невідкладний, терміновий. Спогадами захопились обоє... Та перепинив розмову наглий і сильний стук (О.Ільченко); Нагла смерть Лебеденка зробила на Миколу тяжке враження (В. Літературне слововживання
  4. наглий — На́глий. 1. Раптовий, несподіваний. Діти і жінки терплять від тої зміни воздуха і наглої вогкости (Б., 1895, 18, 4). 2. Негайний, терміновий (про депутатські запити, пропозиції тощо). Наглі внесеня мусять мати сто підписів. Українська літературна мова на Буковині
  5. наглий — Раптовий, несподіваний, непередбачений, нагальний; (- справу) невідкладний, негайний, терміновий. Словник синонімів Караванського
  6. наглий — Наглість без зухвалості «Таку наглу відповідь я не стерпіла», — читаємо в одному сучасному прозовому творі й дуже часто натрапляємо на випадки, коли на письмі й з уст прикметнику наглий і прислівнику нагло надають не того значення... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  7. наглий — -а, -е, 1》 Який наступає чи відбувається раптово, несподівано, непередбачено. Нагла смерть. 2》 розм. Який відбувається надто швидко, несподівано і напружено. 3》 діал. Невідкладний, негайний; терміновий. Нагла потреба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. наглий — НА́ГЛИЙ, а, е, 1. Який настає, відбувається і т. ін. раптово, несподівано, непередбачено. Таємниця тої наглої темряви лишилася для Славка нероз'ясненою й по сьогоднішній день (Л. Мартович); Спогадами захопились обоє... Словник української мови у 20 томах
  9. наглий — на́глий 1. терміновий, невідкладний, нагальний (м, ср, ст): “В чому справа? Щось нагле? Невідкладне?” – поставленим голосом рік доктор (Оробець) ◊ на́гла по́міч → поміч ◊ на́глий суд → суд... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  10. наглий — бода́й поби́ла лиха́ (та нещасли́ва) (на́гла) годи́на кого, що, лайл. Уживається як лайка з недобрим побажанням кому-небудь. (Зінька:) Бодай тебе, братіку (братику), побила лиха година та нещаслива (М. Фразеологічний словник української мови
  11. наглий — На́глий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. наглий — НА́ГЛИЙ, а, е, 1. Який наступає чи відбувається раптово, несподівано, непередбачене. Садівник і Маланка стояли хвилю мов остовпілі, не розуміючи, що має значити сей наглий викрик (Фр. Словник української мови в 11 томах
  13. наглий — Наглий, -а, -е 1) Скорый, быстрый. 2) Внезапный, неожиданный. Тут матінку уже не страх 2, а нагла радість стрепенула. Мкр. Г. 56. ...Божий суд правдивий, наглий, серед шляху тебе осудить. Шевч. 606. нагла смерть. Скоропостижная смерть. Боронь, Боже, від наглої смерти. Словник української мови Грінченка