1. Словник синонімів української мови

наглити

КВА́ПИТИ (спонукати когось до швидкого виконання чого-небудь, до прискорення якоїсь дії), ПОКВА́ПЛЮВАТИ, ГАЛИ́ТИ діал.; ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГО́НИТИ), ПРИГАНЯ́ТИ (ПРИГО́НИТИ) розм., ГАРЯЧИ́ТИ розм., ПІДСТЬО́БУВАТИ (ПІДСТІБА́ТИ) розм., ПІДХЛЬО́СТУВАТИ (ПІДХЛЬО́СКУВАТИ) розм., НАГЛИ́ТИ діал. (змушувати швидше щось робити). — Док.: поква́пити, підігна́ти, пригна́ти, підстьобну́ти (підстібну́ти), підхльо́снути. Професор квапить асистентів, люто сварить операційну сестру, тримає на напнутих невидимих віжках весь персонал операційної (Ю. Мушкетик); — Чого ж замовк? — покваплював єпископ (О. Ільченко); Хіба, читателі, пождіте, Вгамуйтесь трохи, не галіте! (І. Котляревський); Гордій підганяв своїх: ну-ну, хлоп'ята. Мовляв, отакий ранок не згаяти б (А. Головко); — Поспішайся, поспішайся, Прісько! — підгонила її раз у раз Домаха (Л. Яновська); Галочка.. порається і усе поспіша, і усіх приганя, щоб швидше усе справляли (Г. Квітка-Основ'яненко); Він їхав до Хуста, а ззаду його підстьобували пожежа в Коропці, підпал у Вишньому Сарді (С. Скляренко); — Швидше там! — наглив Підпара (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наглити — Нетерпляче настоювати, підганяти [XI] — спонукувати до поспіху [VI] Словник з творів Івана Франка
  2. наглити — на́глити дієслово недоконаного виду квапити; виявляти нахабство — розм. Орфографічний словник української мови
  3. наглити — Нагли́ти. Підганяти, квапити. Я боялася, що, виїхавши пізніше з Наугейма, не застану його [брата] більше в Відні, тим часом він доперва сими днями виїде. Тоді о тім ще не знав, а то був би не наглив на мене (Коб. Українська літературна мова на Буковині
  4. наглити — Квапити, підганяти, принукувати, о. підстьобувати. Словник синонімів Караванського
  5. наглити — -лю, -лиш, недок., перех., діал. Квапити; підганяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. наглити — НА́ГЛИТИ, лю, лиш, недок. 1. кого і без дод. Квапити; підганяти. Не наглю Вас, не прошу негайної одповіді, але коли будете мати час і охоту перекинутись словом, пишіть (М. Коцюбинський); Час наглив. Словник української мови у 20 томах
  7. наглити — НА́ГЛИТИ, лю, лиш, недок., перех., діал. Квапити; підганяти. Не наглю Вас, не прошу негайної одповіді, але коли будете мати час і охоту перекинутись словом, пишіть (Коцюб., III, 1956, 369); — Ну, ну, давайте. Ближче до діла! — .. Словник української мови в 11 томах
  8. наглити — Наглити, -лю, -лиш гл. Торопить, понукать. Желех. Словник української мови Грінченка