1. Словник синонімів української мови

нагло

РА́ПТОМ (так швидко, що ніхто й не сподівався), РАПТО́ВО, НЕСПОДІ́ВАНО, ЗНЕНА́ЦЬКА, ВРАЗ (УРАЗ), ВІДРА́ЗУ, НАРА́З, РА́ЗОМ, НЕЖДА́НО, НЕГА́ДАНО, НЕЖДА́НО-НЕГА́ДАНО, НЕГА́ДАНО-НЕЖДА́НО, НЕГА́ДАНО-НЕСПОДІ́ВАНО, ЗНА́ГЛА розм., НА́ГЛО розм., ПРИ́ТЬМОМ (ПРИ́ТЬМА) розм., ЗНІЧЕ́В'Я розм., СПО́ТАЙНА (СПО́ТАЙНЯ) розм., СПО́ТАННЯ розм., ЗНЕ́БАЧКИ діал., ЗНЕО́БАЧКА діал., НАЛО́ПОМ діал., НАГА́ЛЬНО заст. І раптом — неждано-негадано — На білих полотнах об'яв Уразливе слово "Відкладено" Данило-завклуб написав (С. Олійник); Дощ згас так само раптово, як і напустився (О. Гончар); Коли це несподівано одчинились двері (І. Нечуй-Левицький); Зненацька пролунав громовий вибух (О. Гончар); — Слухай ти! — загомонів він до Дениса, що той ураз спинився (М. Коцюбинський); В долині відразу зашуміло млинове колесо (М. Стельмах); Я зірвав рум'яне яблуко, надкусив, і його смак нараз пробудив у мені спогад про дитинство (Є. Гуцало); Думки його повернулися назад і перенесли його разом на степ (Панас Мирний); Ми переболіли сеє горе, що спостигло нас так неждано (Г. Хоткевич); Заручилась вона з Яковом Поліщуком, а того негадано віддано у москалі (Марко Вовчок); На третій день після обіду неждано-негадано убігла Христя у хату (Панас Мирний); Що я таке зробив тобі, що ти негадано-неждано від мене одвернувся?.. (І. Карпенко-Карий); Знагла все рушило навкруги й загуло. В маленькі дзвіночки вдарили струмки, застугоніли потоки (С. Васильченко); Дзвін нагло змовкає... (П. Колесник); Вечір впав притьмом, ніби в одну хвилину (Ю. Збанацький); Знічев'я постріл, що пролунав край дороги, тріпонув її тіло, і качка рвучко підвела голову (О. Досвітній); — І спотайня слизьке шипіло зло: Коли б я був один, — лише б для мене ниви Гойдали колосом! (М. Рильський); Ольга спотання скочила, сама не знаючи куди (І. Нечуй-Левицький); Олександра нарвала липчиці і знебачки кинула її Іванові на голову (М. Коцюбинський); Біжу на вгород і знеобачка німця вздріла (О. Копиленко); Як сніг на голову, налопом приїхала до генерала його сестра (М. Кропивницький); Трохи мінорні звуки останніх рядків (пісні) зараз нагально обривалися (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагло — На́гло: — раптово [52] на́гло: вдругъ [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. нагло — на́гло прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. нагло — див. раптом Словник синонімів Вусика
  4. нагло — Присл. до наглий 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нагло — НА́ГЛО. Присл. до на́глий. – Скажи, коню, до кого це Ви так нагло гнались? (Т. Шевченко); Так море іноді всю ніч дрімає, І нагло хвилями, як крилами, заб'є (О. Олесь); Йому здавалось, що всі його нагло покинули (В. Словник української мови у 20 томах
  6. нагло — на́гло несподівано, раптово (ср, ст): Він на мент зупинився, нагло, аж хитнувся (Нижанківський); Директор попрощав її щиро, подав навіть руку, трохи подивувався, що так нагло від'їжджає, але і він зачув щось із тої історії про нещасливе кохання та дитину. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. нагло — На́гло, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. нагло — НА́ГЛО. Присл. до на́глий 1, 2. Максим успокоювався, не кричав уже та нагло задержав коні (Стеф., І, 1949, 204); 3 морських просторів нагло налетів поривистий вітер (Збан., Сеспель, 1961, 5); Грицько Вересай помер нагло (Бурл. Словник української мови в 11 томах