1. Словник синонімів української мови

наглумлятися

ЗНУЩА́ТИСЯ (заподіювати муки, страждання кому-небудь), ГЛУМИ́ТИСЯ, НАГЛУМЛЯ́ТИСЯ, НІ́ВЕЧИТИ, ПОТИРА́ТИ розм., ВЕРЕДУВА́ТИ заст., ЗБИТКУВА́ТИСЯ діал., ЗБИТКУВА́ТИ діал., ПОНЕВІРЯ́ТИ діал., ЗГНУЩА́ТИСЯ рідко, ПОТУРА́ТИ розм. рідко. — Присилували нелюди дівчину. Били до півсмерті. Коси рвали.. Замкнули у ванькирі і знущались, як кати. Кажуть, праву руку старий із Карпом їй викрутили (М. Стельмах); Дивлюсь я — тане, тане моя Одарка, як воскова свічечка.. Чого вже пані їй не робить, як не глумиться — мовчить; тільки часом тихесенько очиці на неї зведе (Марко Вовчок); До часу над слабим, хто дужчий, вередує (П. Гулак-Артемовський); — Панщина — то таке, що люди робили панам задармо, а пани ще над ними збиткувалися, замикали у темні льохи та й били, що аж кров лилась (Н. Кобринська); А як будуть вас багачі збиткувати та днями їсти не давати, то позакусюйте зуби й лише терпіть, заки повиростаєте та вберетесь у силу (П. Козланюк); Тяжко плакала Ганнуся, І не знала, за що, За що́ мати згнущається, лає, проклинає (Т. Шевченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наглумлятися — наглумля́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наглумлятися — див. насміхатися Словник синонімів Вусика
  3. наглумлятися — -яюся, -яєшся, недок., наглумитися, -млюся, -мишся; мн. наглумляться; док., з кого – чого, над ким – чим. Кепкуючи, насміхаючись, виражати неповагу, презирство до кого-небудь; знущатися з когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наглумлятися — НАГЛУМЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., НАГЛУМИ́ТИСЯ, млю́ся, ми́шся; мн. наглумля́ться; док., з кого – чого, рідко над ким – чим і без дод. Кепкуючи, насміхаючись, виражати неповагу, презирство до кого-небудь; знущатися з когось. Словник української мови у 20 томах
  5. наглумлятися — НАГЛУМЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., НАГЛУМИ́ТИСЯ, млю́ся, ми́шся; мн.. наглумля́ться; док., з кого — чого, над ким — чим. Кепкуючи, насміхаючись, виражати неповагу, презирство до кого-небудь; знущатися з когось. — Що вона в житті без батька?... Словник української мови в 11 томах
  6. наглумлятися — Наглумля́тися, -ля́юся, -єшся сов. в. наглуми́тися, -млю́ся, -мишся, гл. Глумиться, наглумиться, насмѣяться. Наглумився з мене, да ще й перед людьми. Г. Барв. 111. Словник української мови Грінченка