наглухо

ЩІ́ЛЬНО (так, щоб не було ніяких отворів, щілин), НА́ГЛУХО, ГЛУ́ХО. Більшість отрутохімікатів при правильному зберіганні в щільно закритій тарі в сухому приміщенні не втрачають своїх властивостей протягом багатьох років (з газети); Двері його (палацу) були наглухо забиті (Панас Мирний); Підошвою цієї (шпунтубеля) колодки є металева пластинка, глухо закріплена на колодці (з науково-популярної літератури).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наглухо — на́глухо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. наглухо — присл. Дуже щільно, не лишаючи отворів. || Дуже міцно, сильно; так, що не можна роз'єднати, перемістити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наглухо — Щільно Словник чужослів Павло Штепа
  4. наглухо — НА́ГЛУХО, присл. Дуже щільно, не лишаючи отворів. Віконниці в будиночку зачинені наглухо (О. Донченко); Одно вікно забите наглухо, друге – наполовину (З. Мороз); Полісовщики мовчки доїжджають до наглухо огородженого дощаним парканом будинку (М. Словник української мови у 20 томах
  5. наглухо — НА́ГЛУХО, присл. Дуже щільно, не лишаючи отворів. Віконниці в будиночку зачинені наглухо (Донч., II, 1956, 104); Павло забув, що їхні ворота вже давно забиті наглухо (Кучер, Трудна любов, 1960, 33)... Словник української мови в 11 томах