наглумлятися
НАГЛУМЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., НАГЛУМИ́ТИСЯ, млю́ся, ми́шся; мн. наглумля́ться; док., з кого – чого, рідко над ким – чим і без дод.
Кепкуючи, насміхаючись, виражати неповагу, презирство до кого-небудь; знущатися з когось.
І, може, той пори дождався [Еней], Щоб хто і ребра полічив: Щоб з вдовами не женихався, Над мертвими не наглумлявся (І. Котляревський);
– Хай би хто другий, да не ти, Петрусю, наглумився з мене да ще й перед людьми (Ганна Барвінок);
– Що вона в житті без батька? Перший дурисвіт її одурить, наглумиться, насміється (О. Гончар);
Вона більше не могла залишатися там, де над нею так жорстоко наглумилися (О. Авраменко, В. Авраменко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наглумлятися — наглумля́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- наглумлятися — див. насміхатися Словник синонімів Вусика
- наглумлятися — -яюся, -яєшся, недок., наглумитися, -млюся, -мишся; мн. наглумляться; док., з кого – чого, над ким – чим. Кепкуючи, насміхаючись, виражати неповагу, презирство до кого-небудь; знущатися з когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наглумлятися — ЗНУЩА́ТИСЯ (заподіювати муки, страждання кому-небудь), ГЛУМИ́ТИСЯ, НАГЛУМЛЯ́ТИСЯ, НІ́ВЕЧИТИ, ПОТИРА́ТИ розм., ВЕРЕДУВА́ТИ заст., ЗБИТКУВА́ТИСЯ діал., ЗБИТКУВА́ТИ діал., ПОНЕВІРЯ́ТИ діал., ЗГНУЩА́ТИСЯ рідко, ПОТУРА́ТИ розм. рідко. Словник синонімів української мови
- наглумлятися — НАГЛУМЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., НАГЛУМИ́ТИСЯ, млю́ся, ми́шся; мн.. наглумля́ться; док., з кого — чого, над ким — чим. Кепкуючи, насміхаючись, виражати неповагу, презирство до кого-небудь; знущатися з когось. — Що вона в житті без батька?... Словник української мови в 11 томах
- наглумлятися — Наглумля́тися, -ля́юся, -єшся сов. в. наглуми́тися, -млю́ся, -мишся, гл. Глумиться, наглумиться, насмѣяться. Наглумився з мене, да ще й перед людьми. Г. Барв. 111. Словник української мови Грінченка