обхід

Обхі́д. Святкування, урочисте вшанування. Національне почутє кріпшає о стілько, що товариство не бере участи в обході Ґрільпарцера, щоби тим замаркувати, що на Буковині, в українсько-волоськім краю, не повинно бути місця обходам, які скріпляють ще більш германізацію країни (Сімович, 1908, 510)

// пол. obchód — 1) обхід, 2) мн. (obchody) святкування, вшанування.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обхід — Святкування, свято [V] Словник з творів Івана Франка
  2. обхід — обхі́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. обхід — [оубх’ід] обходу, м. (на) обход'і, мн. обходие, обход'іў Орфоепічний словник української мови
  4. обхід — -ходу, ч. 1》 Дія за знач. обходити 1-4). Робити обхід. В обхід — а) обходячи, обминаючи що-небудь стороною; б) (військ.) оточуючи з флангів. 2》 Місце, яким можна обійти що-небудь; кружний шлях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обхід — ОБХІ́Д, хо́ду, ч. 1. Дія за знач. обхо́дити 1–4. Потім був обхід доокола церкви (Г. Хоткевич); Взяти рів тепер було – “раз плюнути”. А от Корнюху згребти, – ще хто зна .. Отож на цей випадок Артем і придумав ще один спосіб: обхід (А. Головко); Почалася .. Словник української мови у 20 томах
  6. обхід — Обхі́д, -хо́ду; -хо́ди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. обхід — ОБХІ́Д, хо́ду, ч. 1. Дія за знач. обхо́дити 1-4. Потім був обхід доокола церкви (Хотк., II, 1966, 68); Взяти рів тепер було — "раз плюнути". А от Корнюху згребти, — ще хто зна.. Словник української мови в 11 томах
  8. обхід — Обхід, -ходу м. Обхожденіе, обращеніе, движеніе вокругъ. Словник української мови Грінченка