обхід

ОБХІ́Д, хо́ду, ч.

1. Дія за знач. обхо́дити 1–4.

Потім був обхід доокола церкви (Г. Хоткевич);

Взяти рів тепер було – “раз плюнути”. А от Корнюху згребти, – ще хто зна .. Отож на цей випадок Артем і придумав ще один спосіб: обхід (А. Головко);

Почалася .. справжня велика війна. З частими змінами рубежів оборони, обходами, контратаками, оточеннями (В. Козаченко);

О восьмій починається в Олександрівській лікарні обхід, а на обхід Гервазій Оникійович Драгомирецький ще не запізнився ні разу за своє життя (Ю. Смолич).

2. Місце, яким можна обійти що-небудь; кружний шлях.

Поки орда шукала обхід чи пробиралася через вали, наші воїни закріплювалися на нових позиціях (М. Чабанівський).

Роби́ти обхі́д див. роби́ти.

○ (1) В обхі́д, у знач. присл.:

а) обходячи, обминаючи що-небудь стороною; манівцями.

Марійці довелося піти іншою вулицею, в обхід (О. Донченко);

б) пролягаючи навколо чогось.

Стежка забирала праворуч в обхід глибоких, іще свіжих воронок (О. Підсуха);

в) (військ.) оточуючи з флангів.

Він повів одну роту свого батальйону в лоб, .. а дві інші пустив в обхід з боків (Л. Первомайський);

Кожному бійцеві була ясна стратегія і напрямки наступних ударів: одні штурмуватимуть твердиню в лоб, другі брестимуть через Сиваш, в обхід (О. Гончар);

Вони [вороги] можуть .. піти на дзот і в обхід, затиснути його з двох боків у кліщі (В. Кучер).