обхід
ОБХІ́Д, хо́ду, ч.
1. Дія за знач. обхо́дити 1-4.
Потім був обхід доокола церкви (Хотк., II, 1966, 68);
Взяти рів тепер було — "раз плюнути". А от Корнюху згребти, — ще хто зна.. Отож на цей випадок Артем і придумав ще один спосіб: обхід (Головко, II, 1957, 245);
Почалася.. справжня велика війна. З частими змінами рубежів оборони, обходами, контратаками, оточеннями (Коз., Гарячі руки, 1960, 142);
Вінчався звичайний ранковий обхід голови колгоспу (Жур., Звич. турботи, 1960, 102);
О восьмій починається в Олександрівській лікарні обхід, а на обхід Гервазій Оникійович Драгомирецький ще не запізнився ні разу за своє життя (Смолич, Мир.., 1958, 23).
В обхі́д:
а) обходячи, обминаючи що-небудь стороною.
Марійці довелося піти іншою вулицею, в обхід (Донч., V, 1957, 554);
Стежка забирала праворуч в обхід глибоких, іще свіжих воронок (Підс., Віч-на-віч, 1962, 109);
б) (військ.) оточуючи з флангів.
Бійці залягли. Двоє автоматників побігли в обхід противника (Довж., І, 1958, 369);
Роби́ти обхі́д — послідовно відвідувати певних людей або місця.
В буденний день лікарка ніколи не була вільною: то приймала хворих, то робила обхід по хатах (Чорн., Потік.., 1956, 193).
2. Місце, яким можна обійти що-небудь; кружний шлях.
Поки орда шукала обхід чи пробиралася через вали, наші воїни закріплювалися на нових позиціях (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 25).
Значення в інших словниках
- обхід — Святкування, свято [V] Словник з творів Івана Франка
- обхід — обхі́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- обхід — Обхі́д. Святкування, урочисте вшанування. Національне почутє кріпшає о стілько, що товариство не бере участи в обході Ґрільпарцера, щоби тим замаркувати, що на Буковині, в українсько-волоськім краю, не повинно бути місця обходам... Українська літературна мова на Буковині
- обхід — [оубх’ід] обходу, м. (на) обход'і, мн. обходие, обход'іў Орфоепічний словник української мови
- обхід — -ходу, ч. 1》 Дія за знач. обходити 1-4). Робити обхід. В обхід — а) обходячи, обминаючи що-небудь стороною; б) (військ.) оточуючи з флангів. 2》 Місце, яким можна обійти що-небудь; кружний шлях. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обхід — ОБХІ́Д, хо́ду, ч. 1. Дія за знач. обхо́дити 1–4. Потім був обхід доокола церкви (Г. Хоткевич); Взяти рів тепер було – “раз плюнути”. А от Корнюху згребти, – ще хто зна .. Отож на цей випадок Артем і придумав ще один спосіб: обхід (А. Головко); Почалася .. Словник української мови у 20 томах
- обхід — Обхі́д, -хо́ду; -хо́ди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обхід — Обхід, -ходу м. Обхожденіе, обращеніе, движеніе вокругъ. Словник української мови Грінченка