оклик

О́клик. Гасло, девіз. Збори народних радикалів німецкихуВідни видвигнули явно іррідентский оклик пангерманізму (Б., 1899, 35, 2)

// порівн. пол. hasło — гасло, девіз.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оклик — о́клик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. оклик — Окличні слова, вигуки чи короткі фрази, що експресивною інтоніцією передають живе мовлення з безпосередньою реакцією. Словник стилістичних термінів
  3. оклик — Вигук, поклик, гукання; звертання. Словник синонімів Караванського
  4. оклик — -у, ч. 1》 Вигук, поклик, звертання, яким привертають чию-небудь увагу. 2》 Голосний вигук, викрик, що виражає які-небудь почуття. 3》 перен. Рух, жест і т. ін., яким привертають чию-небудь увагу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. оклик — О́КЛИК, у, ч. 1. Вигук, поклик, звертання, яким привертають чию-небудь увагу. – Сержант Орлюк! – почув він генералів оклик, коли вже причинив двері (О. Довженко); На його оклик вийшла молода козачка років двадцяти восьми (Григорій Тютюнник); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  6. оклик — поста́вити / ста́вити кра́пку (всі крапки́) над “і”. 1. З’ясовувати все остаточно, до кінця. Поговорити було про що. І то негайно, зараз, щоб поставити всі крапки над “і” (В. Кучер). 2. Завершувати, закінчувати що-небудь; остаточно вирішувати щось. Фразеологічний словник української мови
  7. оклик — ВИ́ГУК (голосно вигукнуте слово, фраза або звук, який передає певне почуття), ВИ́КРИК, О́КЛИК, КРИК, ПО́КРИК, О́КРИК, ПО́КЛИК, ПО́ГУК. Назустріч підносяться очі й обличчя. Захоплені вигуки (М. Бажан); Без радісних співів і викриків.. Словник синонімів української мови
  8. оклик — О́клик, -ку; -лики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. оклик — О́КЛИК, у, ч. 1. Вигук, поклик, звертання, яким привертають чию-небудь увагу. — Сержант Орлюк! — почув він генералів оклик, коли вже причинив двері (Довж., І, 1958, 309); На його оклик вийшла молода козачка років двадцяти восьми (Тют. Словник української мови в 11 томах