око

О́ко1, óчі. У висловах:

● На око - зовні, на перший погляд. На око малозначні, але в своїх наслідках вельми важні річи (Б., 1895, 10, 1); Воно на око сьмішно, щорускі села жадають волоскої ґімназиї та що волоскі громади з околиці Сучавскої хотять волоских клясу Чернівцях; а в дійсности се дуже сумно (Б., 1895, 11, 4)

// пол. na око — зовні, на вигляд, на перший погляд;

● Не пускати з ока — не спускати з думки (очей, ока), з уваги. Далі згадав президент на слова проф. Пігуляка, що правительство не пускає справи основаня рускої ґіимназиїз ока, що сю справу пильнує й небавом успішно залагодить (Б., 1895, 5, 3)

// пол. nie spuszczać oka (oczu) — не спускати очей; нім. j-n nich aus den Augen lassen — не пускати (спускати) з очей;

● Мати на оці — мати на увазі (на меті, на думці), зважати (на що?), бути уважним (до чого?). Отже приймім, що вони є тим, за що хотять уходити, але треба мати все на оці те, що “Старорусини” є посередником, через котрий московскі аґенти мають приступ до нашого народу (Б., 1895, 7, 3); Обробляючи, впрочім, темат “людини”, малая на оці дійсно лише “людину ” без взгляду на національність (Коб, Листи, 7, 260); При посереднім унагляднюваню треба мати на оці таке: показувати лиш те, що добре і придатне для науки (Канюк, 1911, 93)

// порівн. пол. mieć na oku (kogoś, coś) — 1) не спускати очей, 2) бути уважним, 3) мати когось на прикметі;

● Пильнувати (стерегти, берегти), як ока в голові - берегти, як зіницю ока. Списав я Вам, громадяни, отеє на пораду і науку. Читайте, учіть ся і пізнавайте, які маєте права шануйте свої права і пильнуйте їх, як ока в голові, аби вам ніхто їх не відобрав (См.-Стоцький, Громада, 43); В останних, проте, днях, як ока в голові, бережім нашої справи. Осьвідомлюймо і переконуймо людий, контролюймо виборчі карти, виповнюймо і справляймо їх (Б., 1907, 49, 1); — Спродайте [молоді бички] та гроші заховайте добре, а як я поверну, то купимо іншу худобу. — Сього я вже не зроблю! — відповів Івоніка. — А якби зробив, то таки зараз на їх місце купив би молоді, доглядав би, як ока в голові, бо вони були б твої, як і оці, синку (Коб., Земля, 263)

// пол. strzec jak oka w głowie — берегти, як зіницю ока;

● Стати до очей - виступити відкрито, сказати в очі, віч-на-віч. Дотепер ті киринники, що із-за плота кидають камінєм, ще ані на однім вічу, ані на однім посольскім справозданю не встали і не доказали, в чім посли схибили або чим вони не ретельні. До очий вони ще ніколи не стали, але поза очи стоять напоготові з болотом у жменях (Б., 1909, 37, 1)

// порівн. пол. stawić do oczu — ставити до очей, віч-на-віч;

● Голим оком — без окулярів. Коли білі облаки на небі зміняють своє місце так скоро, що се видно голим оком, то за 12 до 36 годин буде дощ (Товариш, 1908, 267)

// пол. gołym okiem — голим оком (без окулярів);

● В живі очі - прямо в очі, в очі (насміхатися, брехати тощо). Видно, що панове “істинно-русскі” уміють не лиш туманити нарід, але й сьміяти ся з него в живі очі (Б., 1907, 90, 1)

// пол. kłamać w żywe oczy — розм. брехати прямо в очі;

● В чотири очи - віч-на- віч, сам-на-сам. Товариш Штравхер не довіряв Відманови, через що сей вишукував мене не раз в моїм помешканю в ціли розвіяня сумнівів Штравхера і, в части, в чотири очи, але й кілька разів в присутности редактора Штекля, клянучись своєю родиною і т. п., говорив мені, що його поступованє з християньско-німецким напрямком має лише на ціли виєднати собі довір'є представників сего сторонництва (Н. Василько, Б., 1907, 44, 3);

● Розмова в чотири ока — розмова сам-на- сам, віч-на-віч. Той інтендант проявив зацікавлення до моєї скромної особи і, між іншим, запросив мене до себе на закуску і для розмови в чотири ока (Галіп, Спомини, ч. 1-2, 178)

// пол. pomówić w cztery oczy — поговорити віч-на-віч; нім. unter vier Augen — віч-на-віч (букв. -під чотирма очима).

О́ко2. Одиниця ваги. Вівчар обов’язує ся дбати, щоб добро стоваришеня не зазнало шкоди, а то тим, що [...] ме кождий здій списувати в книжці, а так само всю добуту бриндзю. За те обов’язує ся стоваришенє дати Миронови Никофоровому 5 ведер по 10 вік бриндзі і 2 оці масла, і то при кінци служби (Канюк, 1906, 30)

// укр. заст. око — одиниця ваги, що приблизно дорівнює 1, 2 кг (СУМ, V, 672).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. око — Чому в українській мові вживають іменник окуляри, а не очки? Слово око – спільнослов’янське, походить з індоєвропейської мови, де ок означало “дивитися”. У російській воно виступає або як застаріле, або як діалектне, або в поетичному стилі. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. око — о́ко 1 іменник середнього роду форма вічі у знахідному відмінку множини вживається лише з прийменником у о́ко 2 іменник середнього роду одиниця ваги; міра об'єму арх. Орфографічний словник української мови
  3. око — (лихе) погляд, (фахівця) зір; (за ким) ДОГЛЯД; очко; див. ще ОЧІ. Словник синонімів Караванського
  4. око — I -а, с. (мн. очі, рідко вічі, очей – перев. з прийм. у). 1》 Орган зору у людини, всіх хребетних та деяких безхребетних тварин. || Те саме, що погляд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. око — О́КО¹, а, с. (мн. о́чі, рідко ві́чі, оче́й – перев. з прийм. у). 1. Орган зору у людини, всіх хребетних та деяких безхребетних тварин. Я не нездужаю, нівроку, А щось такеє бачить око, І серце жде чогось (Т. Словник української мови у 20 томах
  6. око — о́ко (во́ко): ◊ в живі́ очі бреха́ти відкрито, відверто, неприховано говорити неправду, обманювати (ср, ст): Та що ж ти мені в живі очі брешеш. Чи ж я сама не бачила тебе під хатою з тим зацофаним кава́лєром?... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. око — Аж за очі хапає. Про дуже велику красу, або дуже яскраву краску. Бачили очі, що купували, тепер хоч повилазьте. Що хотів, те й маєш. Більмо окові не шкодить, лишень що не видить. Нещастя не шкодить, лише що витримати не мож. В живі очі бреше. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. око — (-а) с. Словник жарґонної лексики української мови
  9. око — Орган зору; у людини та хребетних складається з кулястого очного яблука та допоміжних частин (повіки, слізних органів, кон'юнктиви, м'язів); стінки очного яблука складаються із 3 оболонок: зовнішньої — склери, що переходить спереду у прозору рогівку... Універсальний словник-енциклопедія
  10. око — cіль тобі́ в о́ці (в о́чі), фольк. Уживається як усталена форма застереження від зурочення. Траплялось, що і Іван звертався до нього, але за кожним разом, стрічаючи погляд чорних пекучих очей мольфара, спльовував непомітно: “сіль тобі в оці” (М. Фразеологічний словник української мови
  11. око — ДО́ГЛЯД (забезпечення необхідних умов, зокрема для хворого, дитини тощо), ОПІ́КА, ОПІ́КУВАННЯ рідше, ПІКЛУВА́ННЯ, О́КО розм., ПОШАНІ́ВОК (ПОШАНО́ВОК) діал. Під матернім доглядом, піклуванням Орина скоро одійшла, одужала (К. Словник синонімів української мови
  12. око — О́ко, о́ка, о́ку і о́кові, в о́ці; о́чі, оче́й, оча́м, очи́ма; у ві́чі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. око — О́КО¹, а, с. (мн. о́чі, рідко ві́чі, оче́й — перев. з прийм. у). 1. Орган зору у людини, всіх хребетних та деяких безхребетних тварин. Я не нездужаю, нівроку, А щось такеє бачить око, І серце жде чогось (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  14. око — О́ко, о́ка с. (мн. о́чі). 1) Глазъ. Сама робить, а око біжить до дитинки. МВ. І. 98. Біжить він, куди очі стоять. Грин. II. 284. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Мет. 62. очі-на-очі = віч-на-віч. Ном. № 7424. на око. На видъ, на взглядъ. на все око. Словник української мови Грінченка