око

о́ко (во́ко):

◊ в живі́ очі бреха́ти відкрито, відверто, неприховано говорити неправду, обманювати (ср, ст): Та що ж ти мені в живі очі брешеш. Чи ж я сама не бачила тебе під хатою з тим зацофаним кава́лєром? (Авторка)

◊ в живі́ очі кра́сти відкрито, не соромлячись красти (ст): Коли приїхати до Львова, оповідала нам, внукам, бабуня, то слухати годі, як ті люди кленуть, прозиваються, як на кожнім кроці шахрують, як в живі очі крадуть людям з воза, перед церквами не перехрестяться, ані навіть не здіймають шапки, пускають фальшиві гроші, і якщо так дальше буде, то, казала вона, Львів одного дня западеться за кару під землю, бо нинішній Львів – це біблійні Содома й Гомора; а на тім місці постане смердяче озеро, як мерзенне Мертве море, над яким навіть ніяка птиця не перелетить (Шах)

◊ в шти́ри (чти́ри, чоти́ри) о́чи (очі) віч-на-віч, конфіденційно (ст): А на відходному пан інспектор Коґут ще знайшов нагоду в чотири очі порадити йому, щоб на всякий випадок змінив клімат і на три-чотири тижні виїхав зі Львова на село (Керницький)

◊ впа́сти в о́ко сподобатися (м, ср, ст): Юсько-мовознавець – це мій приятель, ще з шкільної лавки. Опісля він студіював філософію. Не скінчив, закохався. Вона впала йому в око через те, що кидала гордим поглядом поза плечі (Селепко)

◊ диви́тися криви́м оком дивитися недоброзичливо, недовірливо (ст)

◊ диви́тися пра́вим оком у лі́ву кише́ню 1. бути косооким (ст)

2. намагатися дати чи взяти хабар (ср)

◊ заверта́ти очи́ма закочувати очі, виявляючи своє здивування або захоплення (м, ср, ст): А коли ця черга прийде, чай знову холодний. І щоб не вносити дисонансу в родинну атмосферу, ви п'єте цю рідину й усміхаєтеся до своєї сусідки, яка весь час завертає очима і каже, що поезія нашого ювілята прекрасна і така соковита, що... що вона нічого з неї не розуміє (Тарнавський З.)

◊ засервува́ти під о́ко → засервувати

◊ лише́ вла́сне добро́ ма́ти в оці → лише

◊ ма́ти на оці пильнувати; стежити (ср, ст): Він все мав нас на оці, тож ми боялися робити якісь збитки (Авторка)||мати на пеньку

◊ ма́ти о́ко недолюблювати (ср, ст): Стефцьо мав око на Йванишиного Петра, хоч ніхто не знав, за які гріхи (Авторка)

◊ ма́ти о́чі як стари́й пес погано бачити; недобачати (ст): Сидить – і ніби нічого. А, може, Шудра добре не бачив? Має очі як старий пес (Нижанківський)

◊ на о́ко 1. приблизно; без мірки (м, ср, ст)

2. стільки, скільки потрібно; норма (про міру продуктів у кулінарії)(м, ср, ст): “Скажи мені, скільки чого даєш до пляцка”. – “Точно не скажу, бо все даю на око” (Авторка)

◊ отве́рті о́ч і спостережливість, уважність (ст): Спокій, спокій і ще раз спокій та отверті очі – це було причиною, що я врятував життя багатьом зі своїх вояків-українців, а я вважав своїм обов'язком хоронити наших людей, що мені признавали мої підкомандні, коли я стрічав їх по війні (Шухевич)

◊ о́чи му ся блища́т як два о́гники про ясні, веселі очі (Франко)||очи му ся блищат як дві зорі

◊ о́чи му ся блища́т як дві зорі́ = о́чи му ся блища́т як два о́гники

◊ о́чи ясні́ як у сокола про людину з гострим зором (Франко)

◊ о́чі злипа́ються про непереборне бажання спати (м, ср, ст)

◊ о́чі як у крі́лика → крілик

◊ па́сти очи́ма → пасти

◊ пильнува́ти як ока в голові уважно доглядати, піклуватися (ст): І старий Гуртер, вийшовши зі шпиталю і оплакавши смерть Анелі, поселився у капітана і благословить його ім'я та пильнує його дітей як ока в голові (Франко)

◊ піском в о́чи кида́ти → пісок

◊ примика́ти на <�то, це, них...> о́чі → примикати

◊ скака́ти до оче́й → скакати

◊ сором о́чи не ви́їсть → сором

◊ цві́ркати в о́чи → цвіркати

◊ то здоро́во на о́чи ірон. так говорять перехожі, коли комусь вітер засипле очі порохом (Франко)

♦ чоти́ри о́чи лі́пше ви́дят, як двоє двоє бачать краще, ніж один (Франко)

♦ я вже там свого во́ка не можу вказа́ти я вже не можу туди йти (Франко)