острота
Острота́. Суворість, жорстокість, доскіпливість. Таким чином, була її будучність обмежена на працю рук, неустанний пострах перед матір’ю і остротою брата (Коб., Земля, 277)
// порівн. пол. ostrość — 1) гострота, загострення, 2) різкість, окресленість, 3) суворість, доскіпливість; див. іще острий
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me