питомець

Пито́мець. Вихованець духовної семінарії чи богословського факультету. Знані випадки, що волоскі питомці чинно зневажали руских семінаристів за то, що сі жадали в семинариї руских часописий або книжок, а за то, що сьпівали по-руски при службі божій, дістали від ректора семинариї остру нагану (Б., 1895, 6, 2); По заключеню зборів питомець православної духовної семинариї Николай Копачук подякував зібраним сьвященникам іменем 19 богословів, що позволено їм прислухувати ся нарадам, запевняючи, що всі богослови і взагалі вся руска молодіж цілковито ділить гадки і наміри, тут висказані, і вступить по Божій волі небавом в сліди щирого і ревного руского духовенства (Звідомл., 1914, 13); Від 1908-го року число руских питомців духовної семинариї зрівняно з числом волоских питомців (Звідомл., 1914, 59)

// рос. питомец — вихованець.