побрати

Побра́ти, побира́ти.

1. Отримати, одержати, дістати. При поіменнім голосованю відкинено просьбу “Нар[одного] Дому” більшостию 2 голосів, себто запроданців, котрі ділять ся грішми краєвими з поту і крови народу, а для дітий того народу, що голодні і босі вчать ся по школах черновецких, жалують і половини з того, що кождий з них пусто-дурно щороку побирає з фондів краєвих (Б., 1895, 5, 4); П. посол др. Цуркан сказав, що я побирав з руского тов[ариства] “Народний Дім” рублі (Б., 1895, 12, 3); Надіємо ся, що Русини побирати муть видане руске, котрого поліпшеня в язиковім і правописнім взгляді від ц. к. правительства сим жадаємо (Б., 1895, 12, 4); Спілка кредитова закладе ся на то, щоби уділяти своїм членам дешевого гроша, а не на то, щоби побирати за гроші можливо найвисші проценти (Товариш, 1908, 201); Кожда місцевість побирає свій дощ завше з певної околиці неба (звичайно з північного сходу) (Товариш, 1908, 268);

● Побирати купелі — приймати лікувальні ванни. В краснім купелевім забудованю мож побирати купелі після наймодернійших системів (Б., 1900, рекл.);

● Побирати оплату торгову — отримувати комісійні. Кожда громада, в котрій відбувають ся торги, має право побирати оплату торгову від кождого, хто в день торговий на торзі громадскім продає свій товар (См.-Стоцький, Громада, 14).

2. Діставати освіту.

● Побирати науку (науки) - навчатися, вчитися. Народна школа подає основи загальної осьвіти; вона підготовляє учеників до дальшої науки, але й подає заокруглене загальне образованє і таким дітям, що не мають спромоги користати з дальшої науки, таким, що по скінченю народної школи не побирають уже ніде дальшої науки (Канюк, 1911, 104); Дідо Яків жив у Бучачи, завідуючи часть лісу славного монастиря Василіянів, за що було дозволено моєму батькові побирати науку в славній на той час школі отців-монахів Василіянів (Коб., Автобіографія, 11); Побираючи науку в народній (початковій) школі, я вчилася 3-4 місяці ще й окремо по-україньски в одної вчительки українки на ім'я — Процюкевич (Коб., Автобіографія, 17)

// пол. pobierać — 1) брати, одержувати, 2) стягувати (мито тощо), pobierać naukę — вчитися.