побрати
ПОБРА́ТИ, беру́, бере́ш, док., кого, що.
1. Узяти, схопити руками або яким-небудь знаряддям усе або багато чого-небудь.
Пахне сіном серед луки, Розлягаються пісні: Грабельки побрали в руки Молодиці голосні (П. Грабовський);
Ми побрали цепи і взялися молотити (Ю. Смолич).
2. Вибрати, вирвати все або багато чого-небудь (коноплі, льон і т. ін.).
Я свої конопельки сама поберу (Сл. Б. Грінченка).
3. Здобути, дістати все або багато чого-небудь.
Маркові аж руки свербіли скорше доскочити до хутора підстарости Чаплинського і побрати його всенький з начинням і з животами Хмельницькому (П. Панч).
4. Одержати, стягти з кого-небудь (податки, платню за роботу, за спроданий товар і т. ін.).
Побрали гроші, як за перець (Номис);
– Тривайте [гуси], прийдуть празники. – І ваша славонька минеться: Хазяйка побере за вас коповики (Л. Глібов);
[Пастух:] Вона [гора] ж таки будована, не справжня, і будівничі величезні гроші побрали на будівлю (Леся Українка).
5. Позичити у кого-небудь щось (про всіх або багатьох).
Багато з тих [хлопів], що побрали у нього [Гершка] гроші, ніччю [вночі] повтікали з села на Поділля (І. Франко).
6. Забрати собі, до себе, з собою все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.
А як поховали її [матір], то деякі богобоязні люди і побрали сиріт замість дітей (Д. Мордовець);
// Набравши в щось, забрати з собою (все або багато чого-небудь).
Другого барана зварили [опришки] й м'ясо побрали в бордюки [бурдюки] й тайстри (Г. Хоткевич).
7. Арештувати, затримати всіх або багатьох.
Незабаром прибігли волосні, назбиралось народу повнісінький двір, обступили кругом хату. Ні одної душі не випустили: всіх побрали, пов'язали (Панас Мирний);
– Ох, тяжке наше горе! – простогнав присяжний. – От і тепер побрали наших, узяли й мойого брата (І. Франко).
8. Відняти, забрати силою все або багато чого-небудь.
– Оце... до чого дожились! .. – бідкаються панки .. – Там – воля... крестян [кріпаків] одняли, землі побрали... (Панас Мирний).
◇ Бода́й (щоб) його́ (тебе́, її́ і т. ін.) лихи́й узя́в (злиза́в, побра́в і т. ін.) див. лихи́й¹;
Бра́ти / взя́ти (побра́ти) рушники́ див. бра́ти;
Кат його́ (її́, їх і т. ін.) [ма́му] бери́ (забира́й) / взяв (побра́в, забра́в) [би] див. кат;
(1) Побра́ти рушники́ за кого, у кого і без дод., заст. – посвататися.
– Слова тобі не скажу, поки не побереш за мене рушників по закону (Г. Квітка-Основ'яненко);
– А Яковенко вже рушники побрав у Ганни; на тому тижню весілля (Марко Вовчок);
Побрав рушники [парубок], оглашення тричі робили в церкві, а перед самим вінчанням повернув рушники (Ф. Бурлака);
(2) Чорт би побра́в твою́ ма́тір (д) див. чорт.
Значення в інших словниках
- побрати — побра́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- побрати — Побра́ти, побира́ти. 1. Отримати, одержати, дістати. При поіменнім голосованю відкинено просьбу “Нар[одного] Дому” більшостию 2 голосів, себто запроданців, котрі ділять ся грішми краєвими з поту і крови народу, а для дітий того народу... Українська літературна мова на Буковині
- побрати — -беру, -береш, док., перех. 1》 Узяти, схопити руками або яким-небудь знаряддям усе чи багато чого-небудь. 2》 Вибрати, вирвати все чи багато чого-небудь (коноплі, льон і т. ін.). 3》 Здобути, дістати все чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побрати — бода́й (щоб) лихи́й узя́в (злиза́в, побра́в і т. ін.) кого, що, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. — Щоб їх (запорожців) лихий злизав із їх юродством!— каже Шрам.— Їм усе смішки!... Фразеологічний словник української мови
- побрати — ПОБРА́ТИ, беру́, бере́ш, док., перех. 1. Узяти, схопити руками або яким-небудь знаряддям усе або багато чого-небудь. Пахне сіном серед луки, Розлягаються пісні: Грабельки побрали в руки Молодиці голосні (Граб. Словник української мови в 11 томах
- побрати — Побрати, -беру́, -ре́ш гл. Взять (во множествѣ), забрать; разобрать. От поберуть коси да й пійдуть ніби то косить. ЗОЮР. I. 287. Чи ти ж казав, щоб свої ложки побрали? Рудч. Ск. І. 186. Наварили, посідали кругом казана, побрали ложки. Драг. 340. Словник української мови Грінченка