повсегдашний
Повсегда́шний. Повсякчасний, вічний. Своєю працею і своїми чеснотами поставив він собі в наших вдячних серцях нерукотворний пам'ятник і заслужив у нас на вічну вдячність, ревне наслідуване і повсегдашну пам'ять (Звідомл., 1914, 32)
// рос. всеща — завжди.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me