повсегдашний

Повсегда́шний. Повсякчасний, вічний. Своєю працею і своїми чеснотами поставив він собі в наших вдячних серцях нерукотворний пам'ятник і заслужив у нас на вічну вдячність, ревне наслідуване і повсегдашну пам'ять (Звідомл., 1914, 32)

// рос. всеща — завжди.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me