1. Українська літературна мова на Буковині

потрактувати

Потрактува́ти, трактувати. Пригостити. Ви би прийшли до мене сеї зими раз, пане Маковей [...] І потрактую Вас чаєм російським тонким (один патріот укра[їнський] післав з Москви), і переглянете всю і всю кореспонденцію мою за цілий той час, і вже (Коб., Листи, 126, 514); Ішли з музикою, аби заграти панові й погуляти в його чеснім домі, аби потрактувати його і його челядь доброю горівкою, приправленою медом і корінням (Коб., Земля, 232)

// пол. potraktować — 1) поставитися (до когось, чогось) певним чином, сприйняти, прийняти 2) заст. пригостити; див. іще трактувати.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потрактувати — Потрактува́ти: — почастувати [13] Словник з творів Івана Франка
  2. потрактувати — потрактува́ти 1 дієслово доконаного виду витлумачити; пояснити; переговорити потрактува́ти 2 дієслово доконаного виду гостинно прийняти, пригостити рідко Орфографічний словник української мови
  3. потрактувати — I -ую, -уєш, док. 1》 перех., книжн. Витлумачити, пояснити щось певним чином. 2》 неперех., заст. Переговорити. II -ую, -уєш, док., перех., заст. Гостинно прийняти, пригостити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. потрактувати — ПОТРАКТУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, док. 1. що, книжн. Витлумачити, пояснити щось певним чином. Сивоок мовчав .. І Міщило потрактував ту мовчанку як згоду (П. Загребельний). 2. заст. Переговорити. Ну, піду потрактую з моряками, щоб одвезли листа (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  5. потрактувати — ТЛУМА́ЧИТИ (визначати зміст, значення чогось, розуміти, пояснювати що-небудь якимось чином), РОЗТЛУМА́ЧУВАТИ, ВИТЛУМА́ЧУВАТИ, ВТЛУМА́ЧУВАТИ (УТЛУМА́ЧУВАТИ), ТРАКТУВА́ТИ, ІНТЕРПРЕТУВА́ТИ книжн, ТОВМА́ЧИТИ (ТОВКМА́ЧИТИ) розм., РОЗТОВКМА́ЧУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. потрактувати — ПОТРАКТУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, док. 1. перех., книжн. Витлумачити, пояснити щось певним чином. Сивоок мовчав.. І Міщило потрактував ту мовчанку як згоду (Загреб., Диво, 1968, 687). 2. неперех., заст. Переговорити. Словник української мови в 11 томах