правильно
Пра́вильно.
1. Як правило, зазвичай. У висшій Гімназії вже трохи на те вважаєть ся, щоб фаховий учитель учив літератури; у низшій правильно вчить нефаховець. Учить нефаховець-учитель там саме, де якраз повинен вчити фаховий (В. Сімович, Б., 1907, 151, 3).
2. Систематично, регулярно, точно (як за правилом). Одна третина послів ческих (на 35 всіх) правильно не буває на засіданях ради, а пильнує своїх домашних интересів (Б., 1895, 43, 1); Президия, бажаючи, щоби палата інтензивно і правильно працювала, предложила президентові міністрвів завести сталі засіданя палати панів перед Новим роком, перед Великодними сьвятами і перед великими фериями (Б., 1907, 82, 2)
// порівн. пол. prawidłowy — правильний, закономірний.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- правильно — пра́вильно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- правильно — Присл. до правильний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- правильно — Поправне, правдиво, слушно, далебі Словник чужослів Павло Штепа
- правильно — ПРА́ВИЛЬНО. Присл. до пра́вильний. [Галя:] Учитель читає що-небудь, а ми пишемо; потім він дивиться, чи правильно написано (Панас Мирний); – Ось наше “Л” .. Значить, ідемо правильно (О. Словник української мови у 20 томах
- правильно — ПРА́ВИЛЬНО. Присл. до пра́вильний. Буржуазний філософ або буржуазний публіцист ніколи не зрозуміє соціал-демократії правильно.. (Ленін, 11, 1970, 100); Важливо також правильно організувати працю тваринників (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах