правильно
ПРА́ВИЛЬНО. Присл. до пра́вильний.
Буржуазний філософ або буржуазний публіцист ніколи не зрозуміє соціал-демократії правильно.. (Ленін, 11, 1970, 100);
Важливо також правильно організувати працю тваринників (Ком. Укр., 3, 1968, 19);
[Галя:] Учитель читає що-небудь, а ми пишемо; потім він дивиться, чи правильно написано (Мирний, V, 1955, 134);
— Ось наше «Л».. Значить, ідемо правильно (Гончар, III, 1959, 10);
Невпинно і солодко б’ються серця і правильно, і з перебоями в цей час, коли ми йдемо з тобою (Сос., І, 1957, 88);
// у знач. присудк. сл.
Перевірили документи і Саранчука, навіть його речовий мішок обмацали, але пропустили. «Ну, що ж, і правильно, — на те й служба», — навіть похвалив про себе їх Саранчук (Головко, II, 1957, 440);
— Правильно, — сказав Мічурін, коли люди втихомирились. — Вірно. Стара, темна, личакова Росія померла й не воскресне (Довж., І, 1958, 460).
Значення в інших словниках
- правильно — пра́вильно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- правильно — Пра́вильно. 1. Як правило, зазвичай. У висшій Гімназії вже трохи на те вважаєть ся, щоб фаховий учитель учив літератури; у низшій правильно вчить нефаховець. Учить нефаховець-учитель там саме, де якраз повинен вчити фаховий (В. Сімович, Б., 1907, 151, 3). Українська літературна мова на Буковині
- правильно — Присл. до правильний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- правильно — Поправне, правдиво, слушно, далебі Словник чужослів Павло Штепа
- правильно — ПРА́ВИЛЬНО. Присл. до пра́вильний. [Галя:] Учитель читає що-небудь, а ми пишемо; потім він дивиться, чи правильно написано (Панас Мирний); – Ось наше “Л” .. Значить, ідемо правильно (О. Словник української мови у 20 томах