правильно
ПРА́ВИЛЬНО.
Присл. до пра́вильний.
[Галя:] Учитель читає що-небудь, а ми пишемо; потім він дивиться, чи правильно написано (Панас Мирний);
– Ось наше “Л” .. Значить, ідемо правильно (О. Гончар);
Невпинно і солодко б'ються серця і правильно, і з перебоями в цей час, коли ми йдемо з тобою (В. Сосюра);
// у знач. пред.
Перевірили документи і Саранчука, навіть його речовий мішок обмацали, але пропустили. “Ну, що ж, і правильно, – на те й служба”, – навіть похвалив про себе їх Саранчук (А. Головко);
– Правильно, – сказав Мічурін, коли люди втихомирились. – Вірно. Стара, темна, личакова Росія померла й не воскресне (О. Довженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- правильно — пра́вильно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- правильно — Пра́вильно. 1. Як правило, зазвичай. У висшій Гімназії вже трохи на те вважаєть ся, щоб фаховий учитель учив літератури; у низшій правильно вчить нефаховець. Учить нефаховець-учитель там саме, де якраз повинен вчити фаховий (В. Сімович, Б., 1907, 151, 3). Українська літературна мова на Буковині
- правильно — Присл. до правильний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- правильно — Поправне, правдиво, слушно, далебі Словник чужослів Павло Штепа
- правильно — ПРА́ВИЛЬНО. Присл. до пра́вильний. Буржуазний філософ або буржуазний публіцист ніколи не зрозуміє соціал-демократії правильно.. (Ленін, 11, 1970, 100); Важливо також правильно організувати працю тваринників (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах