примір
Примі́р. Приклад. Взаступстві голови повитав зібраних учеників пос[ол] Єр. Пігуляк теплою промовою, в котрій показав кількома ясними примірами, як далеко приводить праця (Б., 1895, 9, 4); Помимо всіх змагань противників станула читальня вЛужанах на примір другим громадам (Б., 1895, 2, 3); Мушу для того се важне питане за помочию кількох примірів Вис[окій] Палаті близше об'яснити (Б., 1895, 6, 1); Міг би я вам, панове, богато примірів навести (Б., 1895, 8, 3); Вліті і восени можна аґітувати, вказувати на примірах на користи з сего стоваришеня, але пора самого заложуваня є зима (Канюк, 1906, 12);
// порівн. рос. пример — приклад; пол. przykład — приклад.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- примір — примі́р іменник чоловічого роду примірювання рідко Орфографічний словник української мови
- примір — -у, ч. 1》 розм., заст. Те саме, що приклад I. 2》 діал. Намір. Великий тлумачний словник сучасної мови
- примір — 1. приклад 2. це помір Словник чужослів Павло Штепа
- примір — ПРИМІ́Р, у, ч., заст. Те саме, що при́клад¹. Тебе покарано для приміру, щоб другі бачили кару і боялись! (І. Карпенко-Карий). Словник української мови у 20 томах
- примір — ПРИМІ́Р, у, ч., розм., заст. Те саме, що при́клад¹ Колгоспний двір усякому двору примір (Укр.. присл.., 1955, 356); Заохотив мене до писательства також примір товариша Ісидора Пасічинського, котрий ще в нижчій гімназії почав друкувати свої вірші (Фр. Словник української мови в 11 томах
- примір — Примір, -ру м. 1) Намѣреніе. Я маю примір поїхати у ліс. Черк. у. 2) Примѣръ. О. 1861. V. 72. Словник української мови Грінченка