примір

Значення в інших словниках

1. примір — примі́р іменник чоловічого роду примірювання рідко Орфографічний словник української мови
2. примір — Примі́р. Приклад. Взаступстві голови повитав зібраних учеників пос[ол] Єр. Пігуляк теплою промовою, в котрій показав кількома ясними примірами, як далеко приводить праця (Б. Українська літературна мова на Буковині
3. примір — -у, ч. 1》 розм., заст. Те саме, що приклад I. 2》 діал. Намір. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. примір — ПРИМІ́Р, у, ч., заст. Те саме, що при́клад¹. Тебе покарано для приміру, щоб другі бачили кару і боялись! (І. Карпенко-Карий). Словник української мови у 20 томах
5. примір — ПРИМІ́Р, у, ч., розм., заст. Те саме, що при́клад¹ Колгоспний двір усякому двору примір (Укр.. присл.., 1955, 356); Заохотив мене до писательства також примір товариша Ісидора Пасічинського, котрий ще в нижчій гімназії почав друкувати свої вірші (Фр. Словник української мови в 11 томах
6. примір — Примір, -ру м. 1) Намѣреніе. Я маю примір поїхати у ліс. Черк. у. 2) Примѣръ. О. 1861. V. 72. Словник української мови Грінченка