рапутє

Ра́путє. Перевезені і розставлені, покладені на місця речі хатньої обстанови (в новому помешканні). [Пані Матушиньска] давала накази двом послугачам, що порали ся коло возів і зносили на гору столи, шафи, образи, крісла, зеркала і таке иньше. [...] — Ходім, будемо обзирати нашерапутє, -защебетала дівчина прудкою мовою і принадним голоском (Галіп, 1, 4)

// порівн. рум. repune — покласти на місце, покласти знову.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me