раса
Ра́са. Порода (про свійських тварин). Я розсилаю лиш покладки преміованих дуже добрих зьвірят і принимаю всяку відвічальність за добре заплодженє, як і за їх прибутє, чистоту і правдивість раси. Макс Павлі, Кефлях, Стирия (Б., 1895, 37, 4); Продукция молока в Швайцариї значо зросла в послідних роках тому, що Швайцарці безперестанно поправляють уміло раси коров (Товариш, 1908, 96); Михайло запріг препишні тірольської раси воли до плуга й поганяв їх, а Івоніка став на чепігах (Коб., Земля, 259)
// пол. rasa — 1) раса; 2) порода; порівн. раса, фр. -споріднена порода птахів або тварин; расовий, фр. — завідський, племінний (скот, коні) (СЧС, 363).
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- раса — ра́са 1 іменник жіночого роду сукупність організмів одного виду зі спільними рисами ра́са 2 іменник жіночого роду, істота ссавець роду вівер Орфографічний словник української мови
- раса — (тварин) порода, ФР. походження; (людська) ф. масть. Словник синонімів Караванського
- раса — [раса] -сие, д. і м. -с'і Орфоепічний словник української мови
- раса — I -и, ж. 1》 антр. Велика група людей, що мають спільне походження і ряд характерних спільних фізичних особливостей, набутих у процесі історичного розвитку під впливом природних і соціальних умов існування. Негроїдна раса. 2》 біол. Великий тлумачний словник сучасної мови
- раса — Поріддя, порода Словник чужослів Павло Штепа
- раса — РА́СА¹, и, ж. 1. антр. Велика група людей, що мають спільне походження і ряд характерних спільних фізичних особливостей, набутих у процесі історичного розвитку під впливом природних і соціальних умов існування. Словник української мови у 20 томах
- раса — ра́са (франц. race, від італ. razza – порода) 1. В біології – група організмів одного виду чи підвиду, яким властиві спільні ознаки. 2. Словник іншомовних слів Мельничука
- раса — Ра́са, -си; ра́си, рас Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- раса — РА́СА¹, и, ж. 1. антр. Велика група людей, що мають спільне походження і ряд характерних спільних фізичних особливостей, набутих у процесі історичного розвитку під впливом природних і соціальних умов існування. Словник української мови в 11 томах