1. Словник іншомовних слів Мельничука

раса

ра́са

(франц. race, від італ. razza – порода)

1. В біології – група організмів одного виду чи підвиду, яким властиві спільні ознаки.

2. Р. людини – велика група людей, що склалася історично і об’єднана спільністю походження та сукупністю певних вторинних спадкових фізичних особливостей (будовою тіла, кольором шкіри, очей, волосся, формою голови). Проте основні риси фізичної організації людини (будова кістяка, м’язів і мозку) однакові у людей всіх рас, внаслідок чого вони мають однакові здібності до культурного розвитку, ступінь якого визначається суспільними умовами і рівнем продуктивних сил даного суспільства.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. раса — ра́са 1 іменник жіночого роду сукупність організмів одного виду зі спільними рисами ра́са 2 іменник жіночого роду, істота ссавець роду вівер Орфографічний словник української мови
  2. раса — Ра́са. Порода (про свійських тварин). Я розсилаю лиш покладки преміованих дуже добрих зьвірят і принимаю всяку відвічальність за добре заплодженє, як і за їх прибутє, чистоту і правдивість раси. Макс Павлі, Кефлях, Стирия (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. раса — (тварин) порода, ФР. походження; (людська) ф. масть. Словник синонімів Караванського
  4. раса — [раса] -сие, д. і м. -с'і Орфоепічний словник української мови
  5. раса — I -и, ж. 1》 антр. Велика група людей, що мають спільне походження і ряд характерних спільних фізичних особливостей, набутих у процесі історичного розвитку під впливом природних і соціальних умов існування. Негроїдна раса. 2》 біол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. раса — Поріддя, порода Словник чужослів Павло Штепа
  7. раса — РА́СА¹, и, ж. 1. антр. Велика група людей, що мають спільне походження і ряд характерних спільних фізичних особливостей, набутих у процесі історичного розвитку під впливом природних і соціальних умов існування. Словник української мови у 20 томах
  8. раса — Ра́са, -си; ра́си, рас Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. раса — РА́СА¹, и, ж. 1. антр. Велика група людей, що мають спільне походження і ряд характерних спільних фізичних особливостей, набутих у процесі історичного розвитку під впливом природних і соціальних умов існування. Словник української мови в 11 томах