1. Словник української мови в 11 томах

раса

РА́СА¹, и, ж.

1. антр. Велика група людей, що мають спільне походження і ряд характерних спільних фізичних особливостей, набутих у процесі історичного розвитку під впливом природних і соціальних умов існування.

Вилицюватий, з плоским обличчям і вузькими, розкошеними очима, він здавався людиною іншої раси (Тулуб, Людолови, І, 1957, 186);

Населення земної кулі за зовнішніми ознаками поділяється на раси (Фіз. геогр., 5, 1956, 152).

2. біол. Сукупність організмів одного виду чи підвиду, що набула деяких відмінностей внаслідок різних умов існування.

Михайло запріг препишні тірольської раси воли до плуга й поганяв їх (Коб., II, 1956, 41);

Мікробіологи Інституту виділили нові активні раси бульбочкових бактерій люцерни і еспарцету, які тепер впроваджено у виробництво (Хлібороб Укр., 4, 1967, 9).

РА́СА², и, ж. Ссавець роду вівер.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. раса — ра́са 1 іменник жіночого роду сукупність організмів одного виду зі спільними рисами ра́са 2 іменник жіночого роду, істота ссавець роду вівер Орфографічний словник української мови
  2. раса — Ра́са. Порода (про свійських тварин). Я розсилаю лиш покладки преміованих дуже добрих зьвірят і принимаю всяку відвічальність за добре заплодженє, як і за їх прибутє, чистоту і правдивість раси. Макс Павлі, Кефлях, Стирия (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. раса — (тварин) порода, ФР. походження; (людська) ф. масть. Словник синонімів Караванського
  4. раса — [раса] -сие, д. і м. -с'і Орфоепічний словник української мови
  5. раса — I -и, ж. 1》 антр. Велика група людей, що мають спільне походження і ряд характерних спільних фізичних особливостей, набутих у процесі історичного розвитку під впливом природних і соціальних умов існування. Негроїдна раса. 2》 біол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. раса — Поріддя, порода Словник чужослів Павло Штепа
  7. раса — РА́СА¹, и, ж. 1. антр. Велика група людей, що мають спільне походження і ряд характерних спільних фізичних особливостей, набутих у процесі історичного розвитку під впливом природних і соціальних умов існування. Словник української мови у 20 томах
  8. раса — ра́са (франц. race, від італ. razza – порода) 1. В біології – група організмів одного виду чи підвиду, яким властиві спільні ознаки. 2. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. раса — Ра́са, -си; ра́си, рас Правописний словник Голоскевича (1929 р.)