раса

Значення в інших словниках

1. раса — ра́са 1 іменник жіночого роду сукупність організмів одного виду зі спільними рисами ра́са 2 іменник жіночого роду, істота ссавець роду вівер Орфографічний словник української мови
2. раса — Ра́са. Порода (про свійських тварин). Я розсилаю лиш покладки преміованих дуже добрих зьвірят і принимаю всяку відвічальність за добре заплодженє, як і за їх прибутє, чистоту і правдивість раси. Макс Павлі, Кефлях, Стирия (Б. Українська літературна мова на Буковині
3. раса — [раса] -сие, д. і м. -с'і Орфоепічний словник української мови
4. раса — I -и, ж. 1》 антр. Велика група людей, що мають спільне походження і ряд характерних спільних фізичних особливостей, набутих у процесі історичного розвитку під впливом природних і соціальних умов існування. Негроїдна раса. 2》 біол. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. раса — Поріддя, порода Словник чужослів Павло Штепа
6. раса — РА́СА¹, и, ж. 1. антр. Велика група людей, що мають спільне походження і ряд характерних спільних фізичних особливостей, набутих у процесі історичного розвитку під впливом природних і соціальних умов існування. Словник української мови у 20 томах
7. раса — ра́са (франц. race, від італ. razza – порода) 1. В біології – група організмів одного виду чи підвиду, яким властиві спільні ознаки. 2. Словник іншомовних слів Мельничука
8. раса — Ра́са, -си; ра́си, рас Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. раса — РА́СА¹, и, ж. 1. антр. Велика група людей, що мають спільне походження і ряд характерних спільних фізичних особливостей, набутих у процесі історичного розвитку під впливом природних і соціальних умов існування. Словник української мови в 11 томах