1. Українська літературна мова на Буковині

розпаношитися

Розпано́шитися, розпано́шуватися.

1. Розповсюджуватися, закорінюватися (про негативні впливи, звички тощо). І так розпаношуєть ся поверховність у нашої молодіжи, плиткість. Розпаношуєть ся і закорінюєть ся одно і друге, розпаношуєть ся надовго, і треба аби дуже великих впливів, або дуже великого самовідреченя, що викорінило ся одно і друге (В. Сімович, Б., 19.., 151, 3).

2. Розгорнути свою діяльність, розперезатися, знахабніти. За те московска читальня лає можних опікунів, даровані ґазети й книжки й розпаношилась в громадскій школі (Б., 1895, 1, 3).

3. перен. Розбуятись, запанувати, розгорнутися. П'ю ту глибоку тишину, що розкинулася по всіх алеях, здоровлю її ! Відтак — самота, горда така і все однакова, злучається з тишиною, розпаношилася і знову мене приймає. Я рада тому (Коб., Листи, 58, 3) І розпаношилася полуднева тишина. В ній тонуть всі звуки, мов у невидимім морі; розходиться далеко тут шум старого лісу, де в нім лучаться Маґура з Рунґом (Коб., Некультурна, 8)

// пол. rozpanoszyć się — 1) запаніти, 2) перен. розперезатися, розбуятися укр. розпаношитися, розм. -1) заст. почати жити по-панськи, запаніти, 2) почати надто зухвало, пихато поводитися (СУМ, VIII, 5).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпаношитися — Запаніти, запанувати [III] Словник з творів Івана Франка
  2. розпаношитися — розпано́шитися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. розпаношитися — -шуся, -шишся, док., розм. 1》 заст. Почати жити по-панськи, перейнявши панські звички та манери; запаніти. 2》 Почати надто зухвало, пихато поводитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розпаношитися — РОЗПАНО́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док., розм. 1. заст. Почати жити по-панськи, перейнявши панські звички та манери; запаніти. Розпаношилися деякі керівники (з газ.). 2. Почати надто зухвало, пихато поводитися. Словник української мови у 20 томах
  5. розпаношитися — розпано́шитися стати надто вибагливим, перебірливим, розпещеним (ст): Другого дня дістали ми від п. Гані бештанину за те, що ми розпаношилися та не смакує нам уже каша (Нагірний) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. розпаношитися — РОЗБАГАТІ́ТИ (стати багатим), ЗАБАГАТІ́ТИ, РОЗЖИ́ТИСЯ, ОБЖИ́ТИСЯ розм., РОЗХАЗЯЙНУВА́ТИСЯ (РОЗХАЗЯЮВА́ТИСЯ) розм., ЗАПОМОГТИ́СЯ розм., ОПЕРИ́ТИСЯ (ОПІРИ́ТИСЯ) розм., ОПЕРНА́ТІТИ розм. (завівши господарство, нажити достатків); ЗАПАНІ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. розпаношитися — Розпано́шитися, -но́шуся, -но́сишся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. розпаношитися — РОЗПАНО́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док., розм. 1. заст. Почати жити по-панськи, перейнявши панські звички та манери; запаніти. 2. Почати надто зухвало, пихато поводитися. Словник української мови в 11 томах