розпаношитися

РОЗПАНО́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док., розм.

1. заст. Почати жити по-панськи, перейнявши панські звички та манери; запаніти.

2. Почати надто зухвало, пихато поводитися.

Він направду дуже вже розпаношився, за панською спиною робив, що хотів, і дуже допік людям (Хотк., Довбуш, 1965, 135);

[Публій:] В дорозі нам наклепано, що ніби твоя жона покинула господу.. Що ніби розпаношилась у тебе якась рабиня… (Л. Укр., III, 1952, 172).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

розпаношитися — Запаніти, запанувати [III] Словник з творів Івана Франка
розпаношитися — розпано́шитися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
розпаношитися — Розпано́шитися, розпано́шуватися. 1. Розповсюджуватися, закорінюватися (про негативні впливи, звички тощо). І так розпаношуєть ся поверховність у нашої молодіжи, плиткість. Українська літературна мова на Буковині
розпаношитися — -шуся, -шишся, док., розм. 1》 заст. Почати жити по-панськи, перейнявши панські звички та манери; запаніти. 2》 Почати надто зухвало, пихато поводитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
розпаношитися — РОЗПАНО́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док., розм. 1. заст. Почати жити по-панськи, перейнявши панські звички та манери; запаніти. Розпаношилися деякі керівники (з газ.). 2. Почати надто зухвало, пихато поводитися. Словник української мови у 20 томах
розпаношитися — розпано́шитися стати надто вибагливим, перебірливим, розпещеним (ст): Другого дня дістали ми від п. Гані бештанину за те, що ми розпаношилися та не смакує нам уже каша (Нагірний) Лексикон львівський: поважно і на жарт
розпаношитися — РОЗБАГАТІ́ТИ (стати багатим), ЗАБАГАТІ́ТИ, РОЗЖИ́ТИСЯ, ОБЖИ́ТИСЯ розм., РОЗХАЗЯЙНУВА́ТИСЯ (РОЗХАЗЯЮВА́ТИСЯ) розм., ЗАПОМОГТИ́СЯ розм., ОПЕРИ́ТИСЯ (ОПІРИ́ТИСЯ) розм., ОПЕРНА́ТІТИ розм. (завівши господарство, нажити достатків); ЗАПАНІ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
розпаношитися — Розпано́шитися, -но́шуся, -но́сишся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)